«Червона» несподіванка

12.09.2012
«Червона» несподіванка

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Щодо роботи парламенту після канікул можна сказати, що ентузіазм і сили нинішніх і потенційних суб’єктів законодавчої влади сфокусовані не на поточній роботі, а працюють вони на одну мету — опинитися в новій Верховній Раді. Головна інтрига лишається незмінною: хто прийде до фінішу першим — Об’єднана опозиція чи Партія регіонів і в якої політсили буде «золота акція». Про те, яким буде політсезон–2012–2013, дискутують директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко та голова центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов.

 

До Верховної Ради напевно потрапляють чотири політичні сили — Партія регіонів, Об’єднана опозиція, «УДАР» і Компартія. Згідно з соцзамірами, мають шанси подолати 5–відсотковий бар’єр партія Наталії Королевської «Україна — Вперед!» і ВО «Свобода». Для багатьох несподіванкою став стрімкий рейтинговий злет комуністів. Утім пояснення цьому очевидне: на тлі загострення економічної кризи чимало громадян, особливо старшого віку, звертають ностальгійні погляди в радянське минуле, забарвлене в червоний колір, який активно експлуатує вже понад 20 років Компартія України.

Комуністи можуть подолати позначку 10%. Нагадаємо, що на виборах–2006 «орли Симоненка» отримали найгірший за всю історію партії результат — 3,66 відсотка, тобто ледь не залишилися за бортом ВР (на той час прохідний бар’єр був 3%).

«У базових для партії Симоненка областях вони скрізь ідуть другими після Партії регіонів, — констатує Андрій Золотарьов. — А в низці округів Донецької і Луганської областей навіть випереджають «регіоналів». Зокрема у Слов’янську, мер якого відома критикою журналістів Неля Штепа заявила, що «без 100 мільйонів гривень на округ ніхто не зайде», Компартія на 2% попереду «регіонів». Від цієї партії там балотується син Миколи Азарова». Отож партії влади доводиться вступити в боротьбу не з демократами, а з раптово зміцнілими комуністами, які витоптують її електоральне поле. «Не виключено, що в результаті махінацій із підрахунком бюлетенів в ОВК по Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій і Луганській областях 2—3 відсотки голосів у комуністів буде вкрадено», — припускає Золотарьов.

«Ці вибори (якщо говорити про партійні списки) будуть не зовсім чесними, але за результатами достатньо справедливими, тому що в основному відображатимуть настрої виборців», — це вже думка Володимира Фесенка. Щодо головної інтриги виборів, то, на думку керівника дослідницького центру «Пента», вона полягає не в тому, хто вирветься в лідери (хоч і це дуже важливо), а у тому, будуть вибори визнані чи ні.

Політологи констатують, що одним з важких чинників для парламентських перегонів є економічна криза, яка «грає» проти ПР. «Після виборів на гривню чекає неминуча девальвація, — переконаний Андрій Золотарьов. — Ситуація в економіці неухильно погіршується, та уряд на догоду популістським обіцянкам не вживає ніяких заходів і живе за принципом: «Нам би день простояти та ніч протриматись». Тому після виборів на нас чекає весь арсенал антикризових заходів, який навряд чи зарадить». Звідси і ще один аспект нового політичного сезону — несприятливе соціальне тло. «Максимально будуть підвищені тарифи ЖКХ, при цьому навряд чи вдасться зберегти діючу систему субсидій, адже наступним кроком стане обрізання всіх соціальних бюджетних видатків, — малює картину Золотарьов, — будуть заморожені мінімальні соціальні стандарти і програми соціальної допомоги. Це болючий шлях, але для нинішніх умов життя він є просто катастрофічним, якщо масштаби кризи будуть більшими, ніж очікують в уряді». Проте Майдану не буде, упевнені політологи, хіба що «майданчики». «Якщо не буде кризи якраз під час виборів або на початку листопада, спровокувати соціальний та політичний вибух навряд чи вдасться, — вважає пан Фесенко і додає: — Майдан зразка 2004 року зробити буде дуже важко чи практично неможливо».