Цьогорічна Мостра («народне» ім’я кінофестивалю) вінчала тріумфом корейського режисера Кім Кі Дука. Його драма «П’єта» взяла Золотого лева. П’єта (з італ. — жалість, співчуття) — це іконографія оплакування Христа Дівою Марією. За задумом, художник зображував вмираючого Христа на колінах у матері.

За доволі недвозначну назву роману і провокаційну обкладинку книжки (усім, мовляв, заправляє «рука Москви», через що досі маємо одурену москалями Україну — батьківщину манкуртів і байстрюків) авторку цілком можна запідозрити у найрізноманітніших фобіях, включно із розпалюванням національної ворожнечі.

Їх чекали протягом п’яти років. Стежили за афішами, перепитували в театральних касах про те, чи скоро можна буде побачити вистави Марка Захарова у Києві, і раз по раз дивувалися, що ось актор N зі своєю сумнівною антрепризою приїздить уже вдруге за рік, а «Ленком» навіть не анонсують.

Новий театральний сезон у Києві розпочинається за формулою «з корабля на бал». Після літнього затишшя місто якось відразу замайоріло численними афішами, серед яких дещо несподівано виглядала афіша львівського Театру імені Заньковецької.