Хто кого «попросив» і має перепросити

09.08.2012
Сергій ФЕЩУК
Львівська область
      Стаття в газеті «Україна молода» «Журналіст не міняє професію?» викликала неабияке роздратування в одного зі львівських журналістів, письменника Василя Терещука. Власне, його розгнівала пана Терещука не сама стаття, а точка зору Вахтанга Кіпіані щодо висунення кандидатів у народні депутати від Об’єднаної опозиції загалом та щодо перспективи перемоги його колеги Тетяни Чорновіл у 120-му мажоритарному окрузі (м. Городок Львівської області).

      І Вахтанг, який сам планував висуватися кандидатом у народні депутати в одному з округів у Києві, і інші опитані журналісти та експерти визнали: зараз «потрібні не мандати, а самоорганізація». Змагатися ж на чужій території із «грошовими мішками» - марна справа.

      Звернемося до публікації В. Терещука у його, як він називає, незалежному інтернет-журналі «Третє око» під красномовним заголовком «Чому Кіпіані «наїхав» на Тетяну Чорновіл. Мабуть, його «попросили». 

      Пан Терещук вдався до стилю радянського агітпропу та напівкримінального жаргону, використовуючи відповідні характеристики та термінологію на кшталт «відомий свого часу журналіст», «експерт за викликом» та «наїхав». Для Терещука і газета «Україна молода» є ворожою, бо асоціюється з іменем екс-президента В. Ющенка.

      Лише кілька фактів проти закидів Терещука: Вахтанг Кіпіані (свого часу – журналіст «УМ») зараз є шеф-редактором проекту громадського моніторингу політичних обіцянок «Владометр», ініційованого громадською кампанією «Новий громадянин»; редактором інтернет-видання «Історична правда», одним з облич опозиційного каналу TVi та ведучим телепрограми «Підсумки з Вахтангом Кіпіані».

      Вахтанг Кіпіані, на відміну від вас, пане В. Терещук, у своїх оцінках не використовував категоричні судження, а робив лише припущення. Наприклад: «…її (Тетяни Чорновіл) вибір іти по округу на Львівщині, думаю, не дуже правильний».

      Ви, пане Терещук стверджуєте, що Кіпіані «посилає» Тетяну Чорновіл на вибори чи то до Донецька, чи то до Києва. Але насправді Вахтанг сказав наступне: «Бажаю їй успіху, але Тетяна заздалегідь поставила себе у програшну ситуацію. Якби вона поїхала, наприклад, у Донецьк, де живуть герої її публікацій, - я думаю, це було б правильніше, бо там складніше опозиційним політикам, а Тетяна Чорновіл - яскравий опозиційний журналіст. Або балотуватися в Києві - там, де вона живе, - це було б чудово».

      То хто ж кого «посилав», пане Терещук? Як можна було Вахтангу Кіпіані «послати» Тетяну Чорновіл на інші округи влітку, коли вона ще навесні поточного року заявила про домовленості з керівництвом Об’єднаної опозиції у Києві про своє балотування на Львівщині?
      Відповідь однозначна: посилає в інші округи Тетяну Чорновіл Ваша безмежна фантазія.
      
      Я допускаю, і, скоріш за все, так дійсно і є, що у правильності свого вибору на сто відсотків впевнена Тетяна Чорновіл.
      Проте не можна позбавляти інших права на власну думку та оціночне судження.
      Ви, мабуть, готові надягти намордника кожному, хто хоч якось чином згадує під час виборчої кампанії Тетяну Чорновіл без прямої реклами.

      Як сказала одна мудра людина, «вороги – відмінний стимулюючий засіб». Додам, що політтехнологи та політики знаходять «ворогів» там, де їх може не бути взагалі. Вони створюють штучних ворогів для інформаційних атак та війн. От і Ви, пане Терещук, свідомо пересмикуючи очевидні факти, «викриваєте» журналіста Кіпіані: «Його ціль — інформаційна атака саме проти Тетяни Чорновіл».
      Захищаючи у такий спосіб журналіста Чорновіл, ви вдаєтеся до неприпустимих для журналістської етики висловів на адресу Кіпіані.
      Моя порада – не переступайте межу етичних норм журналістики! 

      У публічному листуванні з одним із львівських політиків та бізнесменів ви написали: «А третій текст – полеміка з Вахтангом Кіпіані – стосується тільки журналістського середовища, етичних та професійно-людських взаємин у ньому».
      Насправді ж цей бруд нічого спільного з полемікою не має.

      Мені прикро, що вас могли взяти у команду Тетяни Чорновіл. Певно, це груба помилка. Такі відчайдушні «капітани» потоплять її, як легендарний «Титанік».
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>