Плач Хатіко

21.03.2012
Плач Хатіко

Боб таки дочекався хазяїв. (Фото з сайту tsn.ua.)

Востаннє вони бачилися п’ять років тому — вірний пес Бобко і його господар. Потім собака зник, а влітку минулого року дивним чином опинився в селищі Маяки неподалік Луцька. Близько року місцевий Хатіко не відходив від узбіччя траси від самого ранку до пізнього вечора, чекаючи на господарів.

Байдужими до песика не залишалися ні місцеві жителі, ні люди з обласного центру. «З’явився він у нас десь у серпні минулого року. Задні лапки були переламані, тож ми припускали, що його викинули з машини. Я живу навпроти тієї зупинки, де щодня сидів Бобко і проводив поглядом кожну зустрічну машину. Ми з дітьми почали його підгодовувати, підліковувати, хотіли навіть забрати до себе додому, але він не міг бути ніде, окрім як на зупинці. А ще він весь час плакав. У мене аж серце боліло через цього собачку», — розповіла «УМ» Тетяна Плюшко, мешканка селища Маяки, яка весь час доглядала Бобка.

Нарешті господарі песика знайшлися. За ці роки іншого собаку родина Голембйовських не брала. Берегли і пам’ять про Боба, і його буду. На Івано–Франківщину, де живуть власники пса, Бобка маяківці проводжали всім селом. «Ми його завжди дуже любили. Спершу Бобко жив у дідуся. Коли ж дідусь помер, песик дуже затужив. Упродовж місяця він однією і тією ж протореною стежкою ходив на цвинтар до могили дідуся, а потім раптово зник. Ми дуже переживали. Аж не повірили, коли побачили сюжет по телебаченню. Я цілу ніч не міг заснути перед тим, як поїхати до Маяків. Як він узагалі туди потрапив — досі не можу збагнути, — розповів «УМ» власник вірного собаки Степан Голембйовський. — Коли він мене побачив, одразу підійшов, опустив очі, сповнені сліз, і потім упродовж усієї дороги не відходив від мене, навіть на заправках. Я відвіз його до дідусевого селища, ми поставили зараз із тіткою йому будку, постелили рушничок. Тітка каже, що він уже потроху приходить до тями, нікуди не тікає, їсть усе, що вона йому дає. Це надзвичайно вірний собака. Я радий, що старість він зустріне там, де й виріс».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>