15 років витривалості

02.09.2011
15 років витривалості

За 15 рокiв свого iснування гривня кiлька разiв змiнювала дизайн. (Фото Укрiнформ.)

Рівно 15 років тому, відзначивши свій п’ятий день народження після здобуття Незалежності, Україна нарешті отримала й власну національну валюту. З 2 по 16 вересня 1996 року за ініціативи тодішнього голови Національного банку Віктора Ющенка та згідно з указом Президента Леоніда Кучми було проведено грошову реформу: в гаманцях українців нарешті зашелестіли «справжні гроші» — гривні.

Процес заміни «декоративних» купоно–карбованців на повноцінну валюту став визначальним для подальшого становлення національної грошової системи. Тоді на гривню покладали великі надії. «Національні гроші як національна мірка — ось мета нової української грошової реформи. Ми змінюємо один національний стандарт на інший. А вже потім на ґрунті нового стандарту — стабільній, надійній українській валюті — будемо розвивати економіку і, відповідно, здійснювати нові надходження до бюджету», — зазначав 1996 року в інтерв’ю «УМ» Віктор Ющенко.

Спершу планувалося випустити банкноти номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 та 200 гривень. Пізніше вирішили замінити тригривневу купюру на двогривневу, а 25–гривневу — на 20–гривневу. Передумали випускати й копійки звичного радянського номіналу 3, 15 та 20, замінивши їх, відповідно, на 2, 10 та 25.

Деякі експерти вважали, що час для грошового «перевороту» обрано не надто вдалий, оскільки реформа тоді не була підкріплена іншими заходами у сфері податкової та бюджетної політики. Курс гривні майже впродовж двох років утримувався на рівні 1,8–1,85 грн. за долар США завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу неплатежів.

Проте сьогодні експерти переконані: все було зроблено вчасно і гривня на належному рівні закріпилася на національному ринку. «Грошову реформу було, на мою думку, проведено успішно. Сенсу організовувати її раніше 1996 року не було, адже з 1991 року за наступні п’ять років розвинулася шалена інфляція. Якби гривню ввели в обіг раніше, вона швидко б знецінилася. І хоча за 15 років можна спостерігати певний рівень знецінення валюти (найбільша купюра виросла зі 100 до 500 гривень), проте таких речей, які були при купоно–карбованцях, не повторювалося. За роки свого функціонування курс національної валюти України більш–менш стабільно фігурує щодо курсу інших валют, інфляція спостерігається лише помірна. Основний негатив зараз полягає в тому, що в державному обігу перебуває 200 мільярдів гривень, а на руках населення — лише близько 50—60 мільярдів», — зазначив у коментарі «УМ» старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук.

За часи свого існування гривня переживала і злети, і падіння, й інфляцію, і дефляцію, і девальвацію, проте й далі гідно тримається на плаву. «Великою мірою гривня завжди відображала економічну ситуацію в Україні загалом. Найбільш критичними точками девальвації валюти були 1998–й і 2008–й роки, а от у 2005 році гривня переживала своє зростання. Зараз українська валюта не є найдорожчою серед валют країн пострадянського простору. І, хочеться зазначити, все ж таки значну частину своїх заощаджень українці зберігають саме в іноземній валюті. Ми маємо національну валюту, але іноземні банкноти й далі тінню слідують за гривнею», — стверджує експерт школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов.

 

ЦІКАВІ ФАКТИ

Назва «гривня» походить від прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї. Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Перше згадування гривні у значенні грошової одниці зустрічається ще в «Повісті минулих літ». Тобто вже у VIII—ІХ ст. при здійсненні торгових операцій і сплаті данини гривню використовували як міру лічби. В ХІ столітті слово гривня набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. Тож до XVIII століття  гривня існувала лише як вагова монета — «гривенка».

Перший випуск гривневих банкнот розпочався завдяки ухваленню Центральною Радою закону «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів» від 1 березня 1918 року, а вже  6 квітня перші гривневі банкноти з’явилися в обігу. Випуск гривень тривав після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським, згодом був припинений і знову відновлений iз приходом до влади Директорії. Після поразки Директорії гривня припинила своє існування до 1991 року.

Художнє оформлення сучасних гривневих банкнот — орнаменти, візерунки, портрети історичних діячів та мистецьке відтворення пам’яток архітектури — здійснював український художник і письменник Василь Лопата.

Перші гривні, дизайн яких було затверджено ще 1992 року (саме така дата стоїть і на купюрах того зразка), друкували в Канаді.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>