Альтерна­тивна крапля

Українці поступово, невпинно й наполегливо переходять із традиційного газу без кольору і запаху на його рідкий аналог. За статистикою, споживання скрапленого газу у нашій державі зростає на 25% щорічно! Шалена популярність пропану з бутаном породжує таке ж саме плавне, але невпинне подорожчання альтернативного пального. Ну і, звичайно ж, де є попит і ціна, там миттєво з’являються принаймні підозри у змовах, «схемах» та інших порушеннях правил гри.

Водії, які встановили у своїх автівках газобалонне обладнання, сьогодні з тривогою спостерігають за стрибками цін на спеціалізованих заправках: останнім часом вартість літра скрапленого газу зросла на 25%. А в останні кілька тижнів газ не просто демонстрував рекорди подорожчання, а у деяких регіонах навіть побив психологічну позначку у 7 гривень: літр альтернативного пального коштував 7,10, 7,20 і навіть 7,40!

Утiм ринок таки змусив власників мереж повертати ціни до адекватного рівня. Таким на сьогодні експерти вважають 6,50 за літр газу. Середня вартість газу на ринку — 6,30—6,40. Це становить приблизно 60% від вартості літра бензину. У найближчій перспективі ціна збережеться. Проте якщо бензин подорожчає, то підніметься і вартість газу. І навпаки. Адже намагання штучно піднімати ціну альтернативного пального б’є і по самих організаторах ймовірної змови: якщо пропорція його вартості до ціни бензину перевищує 60%, строк окупності ГБО виходить надто великим, і водії відмовляються від переходу на екологічно чисте пальне.

Ще одну, навіть більш виражену соціальну функцію, скраплений газ відіграє як пальне, альтернативне традиційному природному газу. Скрапленим газом, у народі «балонним», в Україні користуються у негазифікованій, переважно сільській, місцевості — для приготування їжі та навіть опалення будинків. Причому, користуються ним переважно пенсіонери. Після того, як природний газ почав дорожчати, процес газифікації пригальмував, а споживання пропану і бутану стало зростати. Так тривало до 2009 року, коли виробники скрапленого газу — державні підприємства — перестали виставляти свій товар на аукціони, де його купували постачальники населенню, а натомість реалізували комерційним структурам за значно вищою ціною.

Відтак підприємства отримували надприбутки, облгази та спеціалізовані підприємства, які займаються доставкою балонів споживачам, залишилися без ресурсу, а споживачі — без газу. І тому споживачі почали масово заправляти свої балони на газових автозаправках. Виходило удвічі дорожче — балон обходився вже в 240 гривень, і небезпечно — майже всі балони, які вибухали під час користування, були заправлені на автозаправках. Тоді керівництво останніх суворо заборонило заправляти все, окрім автівок. І люди опинилися без пального...

«Мінус «дикого» ринку полягав у хаотичному постачанні та високій ціні продукції, — каже «УМ» директор ДП «Пропан» Житомиргазу Роман Фещенко. — Це було проблемою, враховуючи особливість нашої області з її доволі низьким відсотком газифікованості. Окрім того, ми не мали змоги постачати газ за пільговими цінами учасникам ЧАЕС, дітям війни, іншим соціально незабезпеченим верствам населення».

«У середині 2010 року було розроблено механізм спеціалізованих аукціонів, — каже аналітик Дмитро Круподьоров. — І торги, що відбулися у травні нинішнього року, фактично закріпили ціну у 130—140 гривень до 31 грудня 2011 року включно». Таким чином, на думку експерта, запасатися балонами нині не варто — ціна скрапленого газу, що його продають для приватних споживачів, залишатиметься стабільною. Щоправда, за однієї умови — якщо існуватимуть аукціони на продаж газу. «Якщо ж «балонний» газ прирівняють до автомобільного — споживачі знову платитимуть 240 гривень», — стверджує Круподьоров.

НЮАНС

Газ чи «бодяга»?

Усі ми знаємо, що в Україні безбожно фальсифікують бензин, але, виявляється, проводять махінації і з газом. «Я вже мовчу, що на одній із заправок мені «налили» газу більше, ніж вміщає балон, — каже водій «Хюндай» Володимир, — так на повному баку, заправившись на різних станціях, я проїжджаю чи не упівтора рази більше». «Торік деякі імпортери завезли в Україну «півфабрикати» замість газу», — кажуть експерти. І продаючи його як якісний товар, отримали максимальний прибуток». Головні країни–експортери газу до України — Росія, Казахстан, Білорусь. Нещодавно було вирішено перевіряти не вибірково, а 100% товару на відповідність нашим державним стандартам.