Не забирайте у дітей майбутнього!

«Чорний» список шкіл, які підлягають скороченню на Донеччині, нев­пинно зростає. І вже традиційно в тій же Макіївці на порозі закриття ЗОШ № 17 (I—III ступенів) з українською мовою навчання. Щоб зупинити свавілля місцевих чиновників, виходити на барикади доводиться батькам. А вчителі, як підневільні, навіть перед загрозою втрати робочих місць змушені мовчати. Така собі демократія по–донецьки.

Батьки школярів звернулися з листом до Макіївського міського голови Олександра Мальцева, у якому висловили свою категоричну позицію: «Ми, батьки й жителі селища 19/20 (колишнє селище шахти «Радянська») виступаємо проти закриття україномовної ЗОШ I–III ступенів № 17 м. Макіївка, оскільки наша школа відповідає всім вимогам навчальних, естетичних, гуманітарних і санітарно–гігієнічних норм. Діти здобувають повноцінну освіту, у школі проводяться додаткові заняття (гуртки за інтересами) для всебічного розвитку учнів». А ще звертають увагу на зручне розташування закладу, бо дітям по дорозі до школи не доводиться перетинати автотраси, і вважають «за неприйнятне водити своїх дітей до сусіднього селища через автодороги на відстань більш ніж два кілометри, оскільки підвозити школярів автобусом на таку відстань «не передбачено».

Ініціатори закриття виправдовують намір тим, що дітей переведуть до шкіл із кращими умовами. Проте батьки спростовують таку інформацію. «Кращі умови саме у нашій школі, оскільки в сусідніх не відповідає нормам температурний режим», — переконані вони. Підтвердженням цьому є той факт, що школа постійно посідає призові місця у конкурсах з підготовки навчальних закладів міста до нового навчального року.

У розмові з «УМ» член батьківського комітету школи та ініціативної групи Тетяна Клименко повідомила, що сьогодні відбудуться загальні збори за участю жителів селища, батьків, громадських організацій і ЗМІ, на основі яких буде ухвалене рішення щодо подальших кроків незадоволеної діями влади громади. «Директорка школи Наталія Дембицька та педагогічний колектив наразі дотримуються нейтральної позиції, і ми сподіваємося лише на власні сили та підтримку журналістів, а також представників деяких політичних сил, зокрема КУНу та «Фронту змін». Ситуація з гуманітарною сферою в селищі загрозлива: шахти позакривали, будівлю місцевого клубу розібрали до цеглини. Школа залишилася єдиним острівцем, де справді вирує життя, де ми бачимо перспективу для своїх дітей. У мене старша дитина у першому класі, і я хочу, щоб і молодша ходила до цієї школи», — обурюється пані Тетяна.