Коли бракує доказів — ні води, ні хліба

«Я вимагаю, аби ви припинили це катування!» — з такою заявою звернувся до судді Володимира Мінасова на останньому засіданні один з адвокатів підсудних Юрій Шуляков, який повiдомив, що його підзахисні не даватимуть свідчень, доки їх не нагодують! Виведені з камери о сьо­мій ранку і доправлені до зали засідань, Антон Харитонов, Сергій Дьомін і Євген Федорченко не одержали ані крихти хліба, ані склянки води! А конвой не дозволяв бодай напоїти хлопців водою. Якщо зважити ще й на постійні маніпуляції сторони звинувачення фактами, то можна зрозуміти стан підсудних, які, нагадаємо, так і не визнали своєї причетності до організації вибуху в Свято–Покровському соборі 28 липня 2010 року.

Суддя зважив на клопотання сторони захисту щодо «штучного голоду» підсудних й оголосив перерву в засіданнях до 18 лютого. Очевидно, антракт потрібен і стороні звинувачення — аби знайти пояснення низці вельми складних питань–обставин: чому, скажімо, розтиражований слідчими фоторобот підозрілої дівчини, яка фотографувала момент вибуху, зов­сім не збiгається з портретом, змальованим очевидцями НП у храмі? Чому не долучено до матеріалів карної справи аматорське відео очевидців вибуху? Як могли «паламарі» сконструювати вибуховий пристрій із деталей, деякі з яких вироблялися лише у 80–х роках і давно зникли з продажу? Симптоматично і те, що слідчий, який вів «справу безбожників», за даними «Репортера Запоріжжя», сам є фігурантом розслідування в іншій карній справі — щодо звинувачення людини в убивстві (з огляду на відверте пiдтасування фактiв, суд повернув справу прокуратурі, а горе–слідчий сам може опинитися на лаві підсудних. — Авт.).