Борони проти більшовиків

10.11.2010
Борони проти більшовиків

Пам’ятник селянам–героям у Легедзиному. (Фото Миколи КУЛИКА.)

Героям установили пам’ятник у центрі села Легедзине. Монумент, автором якого є черкаський скульптор Микола Теліженко, виготовлений у вигляді рушників, складених хрест–навхрест. На кожному з них викарбувані символи епохи становлення України — трипілля, козацька доба, початок минулого століття. Біля пам’ятника, висота якого сягає 2,5 метра, поставили чотири борони — аби теперішнє покоління ніколи не забувало про героїчне повстання своїх земляків 90 років тому.

«10 листопада 1920 року з Умані на Звенигородку рухалася кінна бригада Котовського. На її шляху стали 300 селян із Легедзиного, Тальянок, Вишнополя та ще кількох навколишніх сіл. Люди знесли зі своїх обійсть борони і зробили з них перешкоду для Червоної армії. Перший бій вони успішно відбили», — розповів «Україні молодій» директор історико–культурного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк, що мешкає в Легедзиному.

За його словами, в Україні добре знають про героїв Крут, але про героїзм та відвагу селян з Тальнівщини, які в боротьбі за свободу рідної землі пожертвували своїм майбутнім і навіть життям, мало що відомо. Коли Червона армія допомагала більшовикам закріпитися на українських землях, селяни в тамтешніх краях організували підпілля, керував яким учитель із Вишнополя Петро Дерещук. Так розпочався спротив. Про цю сторінку історії в школі за радянських часів не розповідали. Як і про той історичний бій із кіннотою Котовського.

Але старожили, пригадує пан Владислав, свідчили: наступну атаку більшовиків, коли їм на підмогу з Умані підійшли тачанки з кулеметами, селянське повстання не витримало. У бою загинуло більше сотні селян. А в Леге­дзиному почався терор. Окрім того, більшовики оголосили амністію і закликали тих селян, які брали участь у повстанні, прийти й отримати її. Осіб десять у ті обіцянки повірили й опинилися в уманській в’язниці. Через кілька днів їх усіх розстріляли. Тим часом сільську молодь тримали в заручниках у школі, аби селяни здали зброю. Такий епізод боротьби за незалежність України був в історії нашого краю, наголошує Владислав Чабанюк.

До речі, ідея зведення пам’ятника належить йому та ще двом вихідцям із села Леге­дзине — киянам Сергію та Валерію Афанасьєвим. Вартість пам’ятника повстанцям становить 40 тисяч гривень, які зібрали усім миром.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>