Ні живого, ні мертвого...

Скоро мине два місяці, як у Харкові безслідно зник редактор газети «Новий стиль» Василь Климентьєв, а слідчі й досі не порадували громадськість бодай якоюсь конкретикою. Більше того, з’явилися подробиці, які, схоже, ще більше ускладнять перебiг розслідування резонансної справи. За словами міністра МВС Анатолія Могильова, днями в будинку Василя Климентьєва знайшли пістолет iз гумовими кулями, який той завжди носив iз собою. «До цього у квартирі проводили три огляди та два обшуки, утім цього пістолета там не виявили, — повідомив керівник правоохоронного відомства. — Очевидно, хтось iз близьких людей мав доступ до житла і цей пістолет туди повернув...Тобто дуже багато подій, які свідчать про те, що там не все так легко і просто».

Наразі слідчі вже допитали майже триста свідків і більше дев’ятисот мешканців мікрорайону, де проживав зниклий журналіст. Дехто бачив іномарку, на якій Климентьєв від’їхав від дому, у зв’язку з чим було опитано ще й двісті автомобілістів. Але ці зусилля особливого результату не дали — обставини зникнення редактора й понині залишаються таємницею. Прихід до прокуратури головного податківця області Станіслава Денисюка, службову діяльність якого найчастіше критикував «Новий стиль» і біля дачі якого знайшли човен iз речами зниклого журналіста, теж, схоже, особливо не вплинув на хід слідства. Принаймні прокурор області Геннадій Тюрін запевнив пресу, що за результатами допиту нічого особливого сказати не можна, а «підозрюваних у справі офіційно поки що немає»: «Є тільки люди, стосовно яких працюють за версіями».

Сам Станіслав Денисюк, який опинився в епіцентрі резонансної історії, свою причетність до зникнення Василя Климентьєва категорично заперечує. За його словами, редактора «Нового стилю» він бачив усього лише раз у житті й особливо не переймався написаним, бо той дошкуляв йому багато років поспіль. Причому за діяльність на усіх службових постах — начальника УБОЗу, начальника обласного управління міліції і керівника податкової. За його словами, він потрапляв під шквал журналістської критики не лише Климентьєва, а й іще близько десятка видань. «Деякі з них створювалися спеціально для цього, — переконує податківець. — Але я ніколи не переслідував жодного журналіста. Я навіть до жовтої преси ставлюся добре. Завдяки своїй критиці вони змушують нас працювати краще».

Станіслав Денисюк також підкреслив, що не лише він потрапляв під пильне око журналістів видання. І цей факт заперечити важко. З не меншим ентузіазмом «Новий стиль», наприклад, відстежував діяльність заступника обласного прокурора Сергія Хачатряна, критична публікація про якого вийшла в останньому номері газети. Більше того, співробітники видання не заперечують, що нерідко друкували оплачені замовниками матеріали, бо не мали достатніх коштів для випуску газети.