Правда Рози Ауслендер

Музей культури євреїв Буковини отримав від обласного управління Служби безпеки розсекречені архівні матеріали кримінальної справи, яку було порушено НКВС у 1940 році проти єврейської німецькомовної поетеси Рози Ауслендер (1901—1988) (справжнє ім’я Розалія Беатріс Рут Шерцер). Сьогодні вона належить до найвизначніших німецькомовних поетiв ХХ століття. Роза Ауслендер походить з асимільованої єврейської родини, в якій підтримувалися єврейські звичаї і традиції, оскільки батько поетеси, який рано осиротів, виховувався свого часу при дворі знаменитого садаґурського «вундеррабі» й був добре обізнаний iз вченням ортодоксальних хасидів.

Чимало з цього духовного спадку згодом він передав доньці. Водночас велику роль у її духовному становленні відіграла й німецька культура, оскільки родина матері вела свою генеалогію з Берліна. Після дівчачого ліцею у Чернівцях у 1919—1920 роках поетеса студіювала (як вільна слухачка) філософію у Чернівецькому університеті, де її особливо приваблювали Платон і Спіноза. Після смерті батька у 1921 році емігрувала в США разом iз чоловіком Ігнацем Ауслендером.

Відтепер про єврейську поетесу, яка писала німецькою, чернівчани знатимуть більше. Зокрема, про кримінальну справу, порушену проти неї НКВС. Xоча народилася і провела усе дитинство Роза Ауслендер в Україні, про порушену проти неї кримінальну справу першими дізналися у Європі. У своєму виступі про це відзначив літературознавець Петро Рихло. Він є перекладачем багатьох відомих німецькомовних поетів i письменників, зокрема і знаного та відомого всій інтелігентній Європі чернівецького письменника Пауля Целана.

У чому звинуватили тоді Розу Ауслендер та коли закрили порушену проти неї кримінальну справу, науковці розповіли вже під час передачі СБУ розсекречених архівних матеріалів музею історії та культури євреїв Буковини. Відомо, що саме емігрувавши до Штатів у 1921 році, поетеса опублікувала свої перші вірші. Минуло десять років, і через хворобу матері Ауслендер знову повернулася до рідних Чернівців. Таке повернення одразу ж насторожило управління НКВС, і її запідозрили у шпигунстві.

Після численних допитів справу закрили, оскільки причетність Рози Ауслендер до шпигунської діяльності встановити так і не вдалося. По завершенні Другої світової війни Роза знову емігрувала до США, пізніше переїхавши до Німеччини. Вона прожила в Дюссельдорфі десять років, будучи прикутою до ліжка. В останній період життя видала більше двадцяти поетичних збірок. Її вірші перекладено шістдесятьма мовами світу. За рік до смерті Розу Ауслендер було нагороджено найпочеснішим орденом ФРН — Великим хрестом «За заслуги».