На другі руки не одягати!

Уряд запланував здійснити грандіозну революцію у дрес–коді незаможних українців: переодягти їх із якісного, але вживаного європейського одягу в новий, але виробництва вітчизняної промисловості. Свої сподівання на користь вiд нововведень чиновники окреслюють так: зросте попит на українську продукцію та збільшиться кількість робочих місць усередині держави. А для того щоб остаточно підтримати вітчизняних виробників, легку промисловість на п’ять років звільнять від сплати податку на прибуток.

За словами голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського, щорічно в нашу країну ввозять два кілограми секонд–хенду на людину. Якби ця продукція вироблялася в Україні, то, за його словами, ми отримали б ринок у 22 млрд. гривень на рік і мільйон нових робочих місць. «І це без урахування того, що секонд–хенд часто становить загрозу для здоров’я громадян», — заявив Бродський. До речі, в січні–липні 2010 року легка промисловість України реалізувала товарів на 3,33 млрд. грн, що на 6,2% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року.

Учасники ринку хоч і підтримують запровадження пільг, але вважають, що вони не допоможуть подолати головну проблему — контрабанду, яка охоплює 70% ринку. За словами голови правління «Укрлегпрому» Валентини Ізовіт, варто було б також посилити боротьбу із заниженням митної вартості товарів i, можливо, навіть переглянути документи СОТ.

Експерти стверджують: головним конкурентом української продукції є не секонд–хенд, а найдешевший китайський одяг. Адже це різні цінові категорії. У свою чергу, імпортери переконані, що в разі заборони імпорту вживаного одягу українські виробники виграють тільки на повсякденних речах. «Вітчизняні виробники не зможуть скласти конкуренцію імпорту модного одягу через невеликі обсяги ринку», — вважає генеральний директор фірми–оператора модного одягу «Маратекс» Дмитро Єрмоленко.

Тим часом численні продавці «секонду» готові захищати свої права. І шукають спільне у своєму бізнесі та державних інтересах: мовляв, через зниження доходів українців у зв’язку з кризою вживані товари нині стали необхіднішими, ніж раніше.