Останні два тижні на Сумщині виявилися складними для бажаючих заправити пальним свої авто. Ще б пак: із 121 автозаправної станції, що працює в області, 49 припинили свою роботу. У п’яти районах — Роменському, Буринському, Великописарівському, Липоводолинському та Краснопільському — ситуація була близькою до кризової. Якщо врахувати, що нині жнива і постачання паливно–мастильних матеріалів має стратегічне значення, то, без перебільшення, можна сказати, що область залихоманило.

«УМ» уже писала про конфлікт, який виник у Чернівцях, де на єврейському кладовищі був збудований меморіал «У пам’ять про румунських воїнів, які полягли в боях на території Чернівецької області в 1941—1944 рр». Монумент розмістили без будь–яких дозволів та погоджень. Сьогодні кілька громадських організацій знову нагадали про своє невдоволення цим фактом. Обласна та міська ради ветеранів, обласний Антифашистський комітет, культурно–освітнє товариство білорусів, обласне відділення Руського руху України, Буковинське Козацтво звернулися до голови ОДА та обласної ради, мера Чернівців, прокурора області, начальника УСБУ в Чернівецькій області з вимогою вжити заходів щодо демонтажу монумента. Адже біля нього збираються молодики з румунських неофашистських спільнот.

Черговий доказ лідерських позицій Чернігова як одного з найбільших міст часів Київської Русі знайдений археологами під час розкопок на розі вулиць Кирпоноса та Князя Чорного. Це — залишки одного з головних оборонних споруджень стародавнього міста — рів Обхідного граду. За словами наукового співробітника Інституту археології НАНУ, кандидата історичних наук Олени Черненко, про існування цього рову і його приблизне місце розташування археологи знали давно. Адже він був позначений на картах Чернігова XVIII століття, оскільки тоді ще стояв відкритим. У 1803 році під час генерального перепланування міста рів засипали. Тоді ж зрівняли із землею й інші оборонні спорудження Чернігівської фортеці.