Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф 26 квітня став, за великим рахунком, тільки українським — та ще японським — днем. Пройшло 18 років — час стер багато емоцій і дещо притлумив біль, тож чорнобильська драма живе в нашій нації приховано — власне, як і випливає з природи радіоактивності. Ми всі гуртом згадуємо про цю трагедію 26 квітня. Керівники держави покладають квіти і відвідують лікарні для чорнобильців, хворі просять ліків, живі і вцілілі — пільг та квартир. Так і йде постчорнобильське життя — від роковин до роковин.

Iнавгурованого у січні грузинського президента Михайла Саакашвілі, як відомо, довго не хотів бачити перед свої очі український Президент Леонід Кучма. Далися взнаки, як вважають, і певні домовленості Л. Д. з російським лідером Путіним, ігри «старих» президентів, яким зручніше було спілкуватися з Шеварднадзе, і острах «трояндової революції», завдяки якій 36-річний Саакашвілі прийшов до влади. Попри неодноразові натяки на те, що новий грузинський керівник бажав би прибути до Києва і підтримувати контакти з Кучмою, офіційного запрошення з Банкової він довго не отримував. І ось сталося: три тижні тому в телефонній розмові з Леонідом Кучмою Михайло Саакашвілі отримав запрошення відвідати Україну. Нагода трапилася невдовзі — грузинський президент вирішив красиво об'єднати у східноєвропейському офіційному турі Польщу й Україну. Візит Саакашвілі до Києва, що розпочався вчора ввечері, триватиме до середи, а відтак президент Грузії відлітає до Варшави.

«Участь України в Єдиному економічному просторі є демонстрацією моральної та юридичної готовності правлячого режиму здати національні інтереси російським інтересам», — так вважають активісти Конгресу української інтелігенції, які зібралися у суботу в Будинку вчителя. Перед зовнішньою загрозою і небезпекою бути знищеними як клас вони вирішили знову згуртуватися, щоб дати відсіч антиукраїнським силам. Нагадаємо, що КУІ виник із розширеного засідання Спілки письменників України восени 1995 року, коли з приходом Леоніда Кучми до влади українські інтелігенти зрозуміли, що час згуртовуватися проти згортання державницьких інтересів в Україні.

Як і очікувалося, на запропонованому ООН референдумі стосовно об'єднання Кіпру та одночасного вступу до ЄС обох його частин цими вихiдними мешканці грецької половини сказали «ні». Проти запропонованого Генсеком ООН Кофі Аннаном плану об'єднання роздiленого впродовж останніх 30 років острова висловилися 75,8 відсотка греків-кіпріотів.

У неділю в Австрії відбулися парламентські вибори. За найвищу державну посаду на батьківщині вальсів та найкращої в світі кави змагалися міністр закордонних справ, 55-річна Беніта Ферреро-Вальднер з правлячої Австрійської народної партії та висуванець опозиційних соціал-демократів, колишній голова Національної Ради (нижньої палати парламенту), 65-річний Хайнц Фішер. Теперішній голова держави Томас Клестіль закінчує свою другу шестирічну каденцію і не має права обиратися втретє. Хоча президент в Австрії обирається шляхом всенародного голосування, але він має обмежені, швидше церемоніальні повноваження. Та все ж цього разу перед шістьма мільйонами виборців країни вимальовувалася виразна виборча інтрига. У разі перемоги Ферреро-Вальднер уперше в історії Австрії президентом стала б жінка, бо останньою представницею прекрасної статі, яка правила Австрією (Австро-Угорщиною), була імператриця Марія Терезія. У разі перемоги Фішера вперше за останні 18 років у президентське крісло сів би представник лівої опозиційної партії.