Гола й несмішна

Сперечатися про порнографію в мистецтві все одно, що гадати, чи є життя на Марсі. Саме тому прогнозовано нічим закінчилося засідання Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, на суд якої було винесено світлину російського фотохудожника Сергія Браткова «Хортиця», що експонується в PinchukArtCentrе. Своє обурене звернення з вимогою вилучити полотно з виставки спрямувало комісії всеукраїнське об’єднання «Свобода». Йому передували й інші акції протесту.

Що ж так обурило українську громадськість? На світлині «Хортиця» Браткова зображена дівчина в українському одязі та віночку, яка лежить на березі Дніпра з розкинутими ногами. Під одягом у дівчини нема більше нічого, тож «те саме місце» можна роздивитися в деталях. Більше того, по ньому ще й... повзає муха.

«Ви уявіть собі, де б нині був Братков, якби у Москві виставив на огляд фото такої дівчини в кокошнику, — каже «УМ» керівник прес–служби ВО «Свобода» Юрій Сиротюк. — Окрім порнографічного характеру, ця робота ще й містить ознаки зневаги до українців. Виставка відкрита для всіх, туди школярів на екскурсії водять. Я, як батько, не хотів би, щоб мої діти бачили таке «мистецтво», а потім ще й асоціювали це зображення з Україною».

Якби це була просто дівчина, хай навіть у такому ракурсі, то світлина навряд чи здійняла б бучу. Але дівчина вбрана у вінок і вишиванку, тож суспільство сприйняло це як виклик. Першими протестували епатажні дівчата із жіночого руху «Фемен». Роздягнувшись до спіднього та начепивши вінки, дівулі повлягалися біля Браткової «Хортиці» з плакатами «Україна — не вагіна!» в руках. «Нам не до вподоби, коли нас принижують. А ця картина, та й виставка в цілому — принизлива для українок і України», — коментує «вагінарт» Браткова активістка руху Олександра Шевченко. За кілька днів дівчат із «Фемен» підтримали київські студенти, які прикріпили на фасаді галереї фанерні вивіски «Центр нікчемного мистецтва» та «Мистецький бордель». Бо полотно Браткова «прямолінійно і відкрито відображає точку зору художника щодо українських жінок — повії», відтак «примітивну гидоту з арт–центру» слід прибрати.

Водночас мистецтвознавці нічого такого в «Хортиці» не бачать. Це мистецтво, яке примушує думати, а не робити поспішні висновки. І ця «гола правда» не обов’язково має бути естетичною.

Сперечатися із митцями, які наполягають, що це — мистецтво і тільки, важко, тож комісія з моралі вирішила перекласти відповідальність на своїх колег — і делегували право розібратися з «Хортицею» Міністерству культури та Академії мистецтв.

«Ми не задоволені таким рішенням, — поділився з «УМ» представник «Свободи» Юрій Сиротюк. — Представники PinchukArtcentrе доводили, що це — високе мистецтво, що муха на лоні жінки щось там символізує... Це просто абсурд! А питання щодо образи національної честі та гідності комісія взагалі відмовилася розглядати, хоча ми на цьому наполягали! То ж ми й далі проводитимемо відповідні публічні акції».

ТОЧКА ЗОРУ

Павло Гудімов,
директор арт–центру «Я Галерея»:

— Якщо зробити невеличкий екскурс в історію, то можна згадати, що є така легендарна класична робота «Ворота світу», написана ще в ХІХ столітті. Там теж зображена жіноча вагіна. Знаючи трошки характер робіт Браткова — іронічність, то розуміємо, що це — така дуже тонка цитата, пов’язана з нашою ментальністю, й особливо пікантною є присутність мухи. Треба бути трішки освіченим у мистецтві і, дивлячись на пряму форму, — оголене тіло, слід бачити зміст. Власне, «Ворота світу» і є та цитата, яка дуже тонко зроблена Братковим у роботі «Хортиця». Братков успішний, думаючий художник, і я вважаю, що він не потребує цензури, як не потребує її мистецтво взагалі.