Гетьманські клейноди

Показ раритетного стягу, який може сміливо претендувати на статус української національної святині, став родзинкою експозиції, підготовленої до 90–річчя Харківського історичного музею. Як повідомила пресі завідуюча відділом науково–фондової роботи Вікторія Буличова, знамено було виготовлене у Збройній палаті Московського кремля ще у 1688 році на замовлення гетьмана Івана Самойловича. За основу прапора майстри взяли великий наділ дорогого китайського шовку, розміром два на три метри, і вручну золотом та фарбами нанесли на нього символічні знаки вищої козацької влади, фрагменти релігійних та світських текстів, а також ім’я самого замовника.

Проте сталося так, що Іван Самойлович не зміг потримати в руках розкішне знамено: російські умільці розписували стяг протягом року, і за цей час гетьманська булава встигла перейти до рук Івана Мазепи. Після нього прапор належав Івану Скоропадському і Данилу Апостолу, а згодом потрапив на збереження знову ж таки до Москви. Харківський історичний музей став власником українського клейнода на початку 30–х років минулого століття, куди його передали з Росії в рамках програми обміну історичними цінностями. Але, оскільки в радянські часи на гетьманську тему наклали суворе табу, стяг пролежав у музейних запасниках аж до 2007 року. Тобто до рішення нарешті провести сучасну реставрацію древнього знамена.

За цю роботу взялися фахівці Краківського історичного музею. Аби не пошкодити велике полотно, польські умільці збудували спеціальну конструкцію, яка дозволила їм працювати без перебільшення у підвішеному стані. Проте навіть після відновлення зовнішній вигляд 300–літнього раритету далекий від первісного. За час, що минув, безповоротно втрачено більше сорока його ключових фрагментів. Особливо стяг постраждав під час евакуації до Уфи в роки Другої світової війни, коли під час переїзду в потяг, яким переправлялися історичні цінності, влучила бомба.

Але хай там як, унікальне знамено ніскільки не втратило своєї історичної та духовної цінності. Адже до сьогоднішнього дня збереглося лише три прапори, якими володіли українські гетьмани. Один із них зберігається у Швеції, другий — у Москві, третій — у Харкові. Демонструватимуть унікальний експонат у музеї не часто — давній шовк дуже вразливий до світла, тому виставляти його для огляду можна лише три місяці на рік. Наразі стяг розмістили під куленепробивним склом вагою майже 200 кілограмів, застрахувавши на досить скромну, як для такого раритету, суму — 100 тисяч гривень.