Червоне — то любов, а біле — то журба

      З Днем культури збіглося урочисте відкриття виставки робіт народних майстрів у приміщенні Національної парламентської бібліотеки, організатором якої є Фонд Івана Гончара. Назва виставки — «Барви України» — цілком виправдана. Крім традиційних червоно-біло-чорних контрастів української вишивки, тут яскравіють візерунки великодніх писанок, переливаються всіма кольорами прикраси з бісеру. А глиняні іграшки, посуд, домоткані килими, вишиті рушники, український національний одяг виготовлені настільки майстерно, аж важко повірити, що це ручна робота. Причому не завжди ця робота — жіночих рук.

      Як розповів «УМ» майстер народного мистецтва з вишивки Юрій Мельничук, вишиванням він захопився ще у шкільні роки. Згодом захоплення переросло у справу всього життя: в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара», де Юрій завідує сектором «Тканина», вивчає техніку рушникових швів, яких в українській вишивці існує більше двохсот видів. Також досліджує семантику й символіку візерунків. При Музеї Івана Гончара відкрито курси та студію української вишивки «Оріяна». І відвідують її не лише дівчата, а й хлопці. «Вишивання вже не вважають міщанством, — каже Юрій Мельничук. — Навпаки, зараз актуально носити одяг з домотканого полотна, прикрашений вишивкою. І не тільки тому, що полотно — це модно і зручно. Тканина, виготовлена руками, несе в собі енергетику майстра, цілющі властивості. І не лише для тіла! Вишивка — це гармонія між матеріальним і безтілесним, тобто між тілом і душею».

      Юрій Мельничук вважає, що кожна жінка повинна вишивати для своєї родини, вкладати душу у візерунки на одязі для чоловіка і дітей, на скатерках, рушниках, серветках. І цим самим як берегиня роду оберігати родинне вогнище і своїх близьких від неприємностей, сварок, хвороб. Кожен оберіг-вишивка має відповідний орнамент. Взагалі всі узори — це не просто прикраса виробу, всі вони наповнені змістом. Наприклад, на рушниках безперечний центральний символ — Дерево Життя. Китиці по краях рушника завжди направлені донизу — щоб по них стікали біди, неприємності, зло. Хрест — поєднання чоловічого і жіночого — символізує життя, єднання, творіння. Також мають значення і кольори візерунків: червоний символізує радість, енергію, життя, чорний — землю, багатство, а білим вишивали поминальні і постові рушники.

      Ці та інші тонкощі роботи народних умільців можна дізнатися на «Барвах України». Виставка триватиме до 12 квітня, а вхід для відвідувачів безкоштовний.