Містичний Київ із Ладою Лузіною
Продакшн–студія Activ Vision уже відзняла пілот «Містичних історій Києва» з писменницею Ладою Лузіною у ролі ведучої. «Це буде чортова дюжина 26–хвилинних серій із містичних місць столиці, — розповідає «УМ» Олена Дмитрієва, генеральний продюсер Activ Vision. — Пілот знімали біля фундаменту Десятинної церкви, на території, звідки починалася Київська Русь». У новому містично–історичному проекті творці активно використовують комп’ютерну реконструкцію подій, коментарі істориків, археологів, а також екстрасенсів та прибічників окультних теорій. Намір залучати до зйомок акторів у пілотному варіанті реалізувався роботою у кадрі кількох учасників одного з військово–історичних клубів. Після затвердження бюджету проекту, найімовірніше, масовка буде масштабнішою. «Містичні історії Києва» — це не переспів «відьмацької» прози Лади Лузіної, яка, до речі, вперше пробує працювати в кадрі ведучою.
Олена Дмитрієва каже, що програмою зацікавився один із центральних каналів. (Попередні проекти Activ Vision, зокрема, «12 найкращих шахраїв», «Шоу Вєрки Сердючки» «Історія одного ресторану» ставили в ефір ICTV, «Україна», НТКУ. На «Сіті» зараз можна переглянути «Битву анекдотів»).
Новий ранок на «першій» кнопці
Уже наприкінці серпня в телеефірі має з’явитися «Ранок на Першому». На державному телеканалі почергово пробуджуватимуть глядачів керівник піар–служби Юлія Савостіна, білявка Даша Трегубова, що раніше працювала в програмі «Ранок на «Інтері», а донедавна «світилася» у шоу «Хто проти блондинок?», та Яніна Соколова, екс–ведуча «Сніданку з «1+1».
Замість «Тільки правди?» — «Фабрика...»
Восени глядачі «Нового каналу» не побачать шоу «Тільки правда?» з Андрієм Доманським. На телеканалі стверджують, що кількість бажаючих пройти перевірку на детекторі брехні навіть із перспективою виграти 50 тисяч гривень вичерпалася двома сезонами. Проте Доманського на «Новому» не стане менше. Він разом із Машею Єфросиніною буде вести третю «Фабрику зірок».
Одним із надважливих завдань після Революції гідності є перетворення державного телебачення, повністю залежного від влади, у громадське — яке б об’єктивно інформувало про події, які відбуваються в Україні. Тобто не просто «припудреними», а зовсім іншими мають стати ефіри, зокрема Першого Національного, які роблять працівники Національної телекомпанії України — досить громіздкої структури, у віданні якої багато функцій і підрозділів. >>
Минулого тижня на засіданні Верховної Ради народний депутат від «Свободи» Ігор Мірошниченко вимагав від Генпрокуратури України розслідувати спільну діяльність «Громадського телебачення» та Національної телекомпанії України. Емоційний «свободівець» висловив незадоволення керівництвом НТКУ: гендиректором Зурабом Аласанією та його заступниками Олександром Лієвим і Дар’єю Юровською. >>
За останні місяці, відколи в Україні розпочалися протестні акції, постраждала більша кількість медійників, аніж у будь–якому збройному конфлікті у світі, — заявила позавчора головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України , президент Асоціації медіа–юристів України Тетяна Котюжинська. >>
Минулі вівторок–середа стали ще одним кризовим періодом за три останні місяці протистояння громадянського суспільства і діючої влади. Речники останньої, страхаючи, протрубили, що «зачистять» київський Майдан за годину, а Президент Янукович перед тим порадив усім мітингувальникам розійтися. >>
Відомо, що на українські терени журналістика прийшла в 1776 році, коли у Львові впродовж року виходив французькою мовою тижневик Gazette de Leopol («Львівська газета»). Перша газета українською мовою «Зоря Галицька» (1848—1857) — сучасниця «Весни народів» — виходила так само у Львові. >>
У листопаді є дві дати, які спонукають говорити про історію електронних мас–медіа: на початку місяця у 1951 році транслювали перші телекадри у Києві, а раніше, 16 листопада 1924 року, здійснили першу в Україні радіопередачу з Харкова (з 1994 року це у нас офіційний День працівників радіо, телебачення і зв’язку). Тому ми вирішили поговорити про минуле телебачення з Іваном Мащенком, одним з найвідоміших українських дослідників історії радіо і ТБ, автором книги «Міфи і реалії телерадіоефіру» та двотомників «Телебачення України» і «Енциклопедія електронних мас–медіа». >>
