Минулого тижня на засіданні Верховної Ради народний депутат від «Свободи» Ігор Мірошниченко вимагав від Генпрокуратури України розслідувати спільну діяльність «Громадського телебачення» та Національної телекомпанії України. Емоційний «свободівець» висловив незадоволення керівництвом НТКУ: гендиректором Зурабом Аласанією та його заступниками Олександром Лієвим і Дар’єю Юровською. Нардеп висловився категорично: «Головним державним каналом України не може керувати людина, яка закрила понад тридцять програм українського контенту. Я говорю, зокрема, про програму «Крок до зірок», у якій діти могли проявити свої українські фольклорні таланти». Мірошниченко повідомив, що вже звертався до Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати діяльність «Громадського телебачення» на Першому національному. «Громадське за 12 гривень на місяць має 6,5 години ефіру на державному каналі», — заявив він. За підрахунками депутата, це коштує державі 700 тисяч гривень щомісяця. Нардеп також зробив закид про недовиконання Першим Національним державного замовлення. І зробив висновок: «Якщо 1,5 тисячi працівників НТКУ не можуть забезпечити цілодобового мовлення на державному каналі, треба міняти керівництво».
Генедиректор НТКУ Зураб Аласанія в коментарі інтернет-виданню «Телекритика» назвав заяву Ігоря Мірошниченка провокацією, яка не відповідає дійсності і на яку він не збирається відповідати.
Нагадаємо, що емоційний Ігор Мірошниченко разом із кількома колегами-депутатами у день оголошення приєднання Криму до Росії з лайкою і ляпасами кидався на екс-керівника НТКУ Олександра Пантелеймонова, примусово вимагаючи від нього написання заяви про звільнення. Надмірні емоції «свободівців» тоді спровокували загалом нетривалі кадри з Москви в ефірі Першого Національного. Відеокартинка відвідин «свободівцями» НТКУ з хуліганськимим діями 18 березня (їх завбачливо знімав активіст-«свободівець») вигідно прислужилися Росії на засіданні Ради Безпеки ООН увечері наступного дня. Постійний представник Росії при ООН Віталій Чуркін не оминув у своїй промові «безчинства» в Україні, інцидент iз керівником державного каналу став яскравим прикладом у його промові. Як у березні, так і тепер активність Ігоря Мірошниченка, який із парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації нещодавно перемістився у Комітет із питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, виглядає неоднозначно. Бо проблеми на НТКУ дійсно є і їх треба вирішувати активніше вже сьогодні. Втім для їхнього вирішення головне нині — пришвидшити процес введення у дію нещодавно прийнятого закону про суспільне мовлення, який передбачає трансформацію державного мовника. Наразі ж НТКУ — у підвішеному стані вичікування.
Чи не найрізкіший рух керівництва Першого Національного у червні — рішення про припинення трансляції, виведення з ефіру чотирьох програм компаній усім відомого співаючого ректора, нардепа і кулінара. Серед них — і згадуваний «Крок до зірок», загалом непоганий дитячий фестиваль, якби тільки у ньому поменше було Михайла Поплавського. На своїй сторінці у «Фейсбуцi» Зураб Аласанія написав, що договори з компаніями Михайла Поплавського були підписані в обхід юридичного департаменту НТКУ із очевидними порушеннями закону.
Одним із надважливих завдань після Революції гідності є перетворення державного телебачення, повністю залежного від влади, у громадське — яке б об’єктивно інформувало про події, які відбуваються в Україні. Тобто не просто «припудреними», а зовсім іншими мають стати ефіри, зокрема Першого Національного, які роблять працівники Національної телекомпанії України — досить громіздкої структури, у віданні якої багато функцій і підрозділів. >>
За останні місяці, відколи в Україні розпочалися протестні акції, постраждала більша кількість медійників, аніж у будь–якому збройному конфлікті у світі, — заявила позавчора головний юрисконсульт Національної спілки журналістів України , президент Асоціації медіа–юристів України Тетяна Котюжинська. >>
Минулі вівторок–середа стали ще одним кризовим періодом за три останні місяці протистояння громадянського суспільства і діючої влади. Речники останньої, страхаючи, протрубили, що «зачистять» київський Майдан за годину, а Президент Янукович перед тим порадив усім мітингувальникам розійтися. >>
Відомо, що на українські терени журналістика прийшла в 1776 році, коли у Львові впродовж року виходив французькою мовою тижневик Gazette de Leopol («Львівська газета»). Перша газета українською мовою «Зоря Галицька» (1848—1857) — сучасниця «Весни народів» — виходила так само у Львові. >>
У листопаді є дві дати, які спонукають говорити про історію електронних мас–медіа: на початку місяця у 1951 році транслювали перші телекадри у Києві, а раніше, 16 листопада 1924 року, здійснили першу в Україні радіопередачу з Харкова (з 1994 року це у нас офіційний День працівників радіо, телебачення і зв’язку). Тому ми вирішили поговорити про минуле телебачення з Іваном Мащенком, одним з найвідоміших українських дослідників історії радіо і ТБ, автором книги «Міфи і реалії телерадіоефіру» та двотомників «Телебачення України» і «Енциклопедія електронних мас–медіа». >>
За роки незалежності обговорювалося багато підходів до створення, функціонування та наповнення суспільного мовника. Сьогодні, коли процес створення Суспільного телебачення виходить на фінішну пряму, всі ці питання стають особливо актуальними. Про них ми і говоримо з генеральним директором Національної телекомпанії України Єгором Бенкендорфом. >>
