Днями в залі засідань Луганської облдержадміністрації презентували фільм «Жива пам’ять», створений дослідниками Голодомору на Луганщині. «Губернатор» Олександр Антипов відкривав презентацію доволі стандартними (таки вже встигли стати стандартними навіть слова про найбільшу трагедію народу) фразами. А по завершенні перегляду раптом зовсім не по–написаному зізнався: «У мене [від побаченого] тиск підскочив...»
Можливо, оберігаючи свої серцево–судинні системи, не з’явилися на перегляд фільму керманичі обласної ради. Причому жодних пояснень такого демонстративного ігнорування роковин Голодомору поки що не прозвучало.
З поведінкою «комсомольської» облрадівської верхівки контрастує активність громадськості. Звичайно, можна все пояснити тиском (не артеріальним) обласної та районних адміністрацій, але на заваді стає аполітична статистика. Якщо ще зовсім недавно пам’ятні хрести по регіону можна було на пальцях перелічити, то сьогодні встановлено вже 280 знаків на вшанування заморених голодом. Знаючи, як у нас виконуються подібного роду вказівки, можу стверджувати: без активної участі громадськості в цій справі не обійшлося. Хтось не давав місцевому начальству спокійно спати, і це була не тільки облдержадміністрація.
А ось іще статистика. Згідно з дорученням Президента, акція «33 хвилини» мала відбутися в 14 районах області і в 17 містах обласного підпорядкування. 31 захід — більш ніж достатньо для будь–якого звіту. Однак лише 1 листопада на вшанування жертв Голодомору вийшло 15 тисяч молодих людей у 90 (!) населених пунктах області. У переважній більшості з яких влада стовідсотково належить представникам Партії регіонів. Як висловився з цього приводу Олександр Антипов, «зроблено стільки, що це, мабуть, стало розчаруванням для тих, хто звик критикувати східні регіони за якусь байдужість до української історії».
На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>
У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>
Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>
«...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>
Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>
