Цьогорічна премія миру викликала багато суперечок і навіть міжнародний скандал ще до оприлюднення прізвища лауреата. Після оголошення рішення Норвезького Нобелівського комітету суперечок не поменшає. Звичайно, прізвищ претендентів не розголошують, але було відомо, що їх 197, тобто на 16 більше, ніж минулого року, і що головними претендентами на нагороду вважалися китайські дисиденти та російські правозахисники, зокрема чеченська правниця Лідія Юсупова та борець за права біженців Світлана Ганнушкіна. З огляду на це Китай вдався до безпрецедентного тиску на Нобелівський комітет і на Норвегію загалом, заявивши, що вручення Нобеля «китайським кримінальним елементам» буде розцінюватися як «втручання у внутрішні справи Китаю з усіма можливими наслідками для Норвегії». Кремль також удався до певної дипломатії, хоча, на відміну від Китаю, швидше, тихої та закулісної. Схоже, що російські та китайські «засоби переконання» подіяли на норвежців. Отож лауреатом Нобелівської премії миру було проголошено 71–річного дипломата, екс–президента Фінляндії Мартті Ахтісаарі.

Учора в Будапешті в рамках неформального саміту міністрів оборони НАТО відбулося окреме засідання Комісії НАТО—Грузія щодо надання допомоги у відновленні грузинських Збройних сил після російської інтервенції, повідомляє «Франс прес». Це було перше таке засідання на міністерському рівні. Міністр оборони США Роберт Гейтс наголосив, що Тбілісі отримає від Вашингтона «всю можливу підтримку, на яку розраховує».

Останні опитування Інституту Геллапа, авторитетної у світі установи з вивчення громадської думки, показали, що кандидат у президенти США від Демократичної партії Барак Обама за рейтингом на 11 відсотків випереджає свого суперника від Республіканської партії Джона Маккейна.