Копійки для папірців

      Знайти документи XV століття у нинішніх архівах легше, ніж документи часів незалежної України. Поки що з цим проблем не виникає. Натомість запит громадян щодо своєї трудової діяльності в установі,  яку ліквідували або реорганізували, не залишивши правонаступників, залишиться безрезультатним. Адже не в кожній області ще створено так звані трудові архіви. Окрім цього, деяким власникам приватних фірм вигідніше знищити всі документи, ніж передати їх на зберігання. На цій та інших проблемах зосередили увагу учасники розширеної колегії Держкомархіву, яка відбулася у Рівному. За словами голови Держархіву Геннадія Боряка, всі проблеми галузі виникли переважно через нестачу коштів. Затверджені обсяги фінансування забезпечують лише третину від потреб. На зберігання одного з 53 мільйонів одиниць документа в Національному архівному фонді, на рік виділено з держбюджету 31 копійку. Для порівняння: у країнах Балтії у шість разів більше. Чимало приміщень, у яких знаходяться архіви, потребують капітального ремонту. Приміщення держархівів Закарпатської, Одеської, Харківської та Чернівецької областей, за словами голови Держкомархіву, взагалі тривалий час перебувають в аварійному стані. Якщо не забезпечити архіви приладами протипожежної безпеки чи не здійснити ремонт водопроводу, можна назавжди втратити безцінні документи, які або згорять, або згниють. Страхові копії нині зроблено лише для 2,5 відсотка матеріалів.

      Пожежа в Кам'янець-Подільському архіві у квітні минулого року, здавалося б, привернула увагу влади до проблем галузі. І Президент, і уряд подали відповідні пропозиції щодо поліпшення фінансування галузі. Проте жодну з них не було враховано при затверджені держбюджету на цей рік. «Навіщо нас дурити, — каже директор Держархіву в Рівненській області Микола Григорук, — ми поки що віримо владі, але вона з одного боку декларує занепокоєність кризовою ситуацією, що склалась у архівній галузі. А коли доходить до розподілу в парламенті коштів, про нас благополучно забувають». Микола Григорук неодноразово стикався з таким ставленням на рівні області. Все влаштовувало, допоки в обласному архіві не сталась аварія водогону і виникла загроза фондам. Капітальний ремонт, який розпочали минулого року, за нинішніх умов фінансування затягнеться, як телесеріал «Бідна Настя».

      Пенсійна реформа загострила ще одну проблему. З початку року тисячі пенсіонерів кинулись в архіви за довідками, щоб перерахувати трудові пенсії. Проте не лише комп'ютерів не вистачає для того, щоб дати належну відповідь на їхнi запити. За останні десять років кількість працівників архівної галузі зменшилась на 25 відсотків. Архівні установи навіть не охороняють належним чином. Замість позавідомчої охорони, на варті стоять сімдесятирічні дідусі.

      При всьому цьому архіви все ж таки роблять свою справу. Лише у справах громадян жертв нацистських переслідувань вони отримали понад 1,1 мільйона запитів. З них майже 850 задовольнили. Цього року архівісти очікують збільшення запитів. Окрім пенсіонерів, звертаються також дослідники родоводів. «А у зв'язку з тим, що цей рік оголошено роком українсько-польської дружби, — каже Геннадій Боряк, — до нас звернеться чимало громадян з обох сторін. Адже поряд iз матеріалами остарбайтерів так звані «полонічні» документи найбільш запитувані».