Невиїзний Зіс

Громадянин Ізраїлю, хірург Міхаель Зіс, який має репутацію лідера «чорних трансплантологів» і останнім часом перебував під вартою, несподівано опинився на волі. Рішення про зміну попереджувальних заходів на підписку про невиїзд під заставу в 17 тисяч гривень ухвалив Ворошилівський райсуд Донецька. Причому перегодя з’ясувалися майже детективні подробиці неабиякої «гуманності» суду. Бо підозрюваний у незаконній трансплантації органів громадянин Ізраїлю не має в Донецьку ні постійного, ні тимчасового місця проживання. Проте суддя Ірина Бахтіярова відхилила ці аргументи. А коли перевірили за вказаною адвокатом адресою квартиру, де буцімто мав тимчасово мешкати пан Зіс, виявилося, що її власники вперше чують про свого «квартиранта» із сумнівною репутацією. Де він зараз перебуває, правоохоронцям не відомо, і тому тепер мають великі сумніви, що підозрюваний з’явиться на чергове судове засідання 28 липня.

Хірурга Міхаеля Зіса правоохоронці затримали в одному з Донецьких готелів 12 жовтня минулого року. За ґратами він опинився у статусі підозрюваного в незаконній трансплантації органів «за наводкою» колег із Молдови, на території якої проводив згадану діяльність. Відразу після затримання громадянина Ізраїлю вирішувалося питання щодо його екстрадиції до Молдови, проте весь наступний до звільнення з–під варти час він таки провів у донецькій «кутузці». Тим більше, що до затримання Міхаель Зіс неодноразово бував у Донецьку, а державна прокуратура Ізраїлю навіть стверджувала, що «чорні трансплантологи» на чолі з ним діяли й тут.

Зрозуміло, що в Донецькому центрі трансплантації нирки тоді рішуче спростовували ці твердження. За версією керівників специфічного лікувального закладу, Міхаель Зіс і справді тут бував нерідко, однак, кажуть, тільки як супроводжуюча особа пацієнтів–земляків та в статусі перекладача. Зрештою, ніяких порушень у роботі медичного закладу не виявила й перевірка, яку провели співробітники СБУ. «Нас регулярно перевіряють, а зробити щось подібне за межами лікарні неможливо», — запевняв керівник Донецького центру трансплантації нирки Віктор Денисов. І взагалі, на переконання донецьких медиків, вітчизняне законодавство унеможливлює діяльність тут «чорних трансплантологів».

Нині в Донецьку по–різному реагують на звільнення з–під варти хірурга — фігуранта карної справи, порушеної за статтею 149 частиною 2 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина». Приміром, голова Донецької облради Анатолій Близнюк оперативно і, як завжди, емоційно, прохопився кількома словами, що за подібне «руки треба відбивати».

А ось у Ворошиловському районному суді поки не мають бажання коментувати неоднозначне рішення, прийняте Іриною Бахтіяровою. Водночас у тутешніх юридичних колах нагадують, що судді, яка опинилася в епіцентрі цих подій, не звикати до подібної уваги. Адже ще у березні 2007 року Вища рада юстиції України винесла клопотання до Президента України та Верховної Ради про звільнення судді Ворошилівської райради Ірини Бахтіярової. Головним аргументом цього подання Вища рада юстиції вказала на «порушення присяги».

Тим часом у прокуратурі Донецької області зараз ретельно перевіряють правомірність рішення Ворошилівського райсуду. «Якщо в результаті цієї перевірки будуть виявлені порушення, то рішення оскаржать», — запевняє прес–секретар обласного прокурора Павло Зоря. Щоправда, є закономірне припущення, що цей крок, як часто буває, виявиться запізнілим. Тим більше що місцеперебування підозрюваного Міхаеля Зіса нині невідоме і тутешні правоохоронці вже змушені звертатися за допомогою до мешканців краю, аби натрапити на слід «чорного трансплантолога».