Минулого тижня неподалік Воскресенської церкви просіла земля, внаслідок чого відкрився вхід до невідомого підземелля. Попереднє дослідження знахідки оперативно провели фахівці Чернігівського національного історико–архітектурного заповідника. Ученим вдалося дослідити десять метрів підземного ходу, але, на жаль, далі пройти неможливо: хід, який круто веде вниз, завалено. Як розповів кореспонденту «УМ» дослідник–спелеоархеолог Володимир Руденок, підземний тунель шириною три метри тягнеться з цитаделі в напрямку річки Сейм і, вірогідно, датується другою половиною XVII століття.

У промисловому місті Комсомольськ на Полтавщині вже незабаром з’явиться нова скульптурна несподіванка: місцевий майстер Олег Рябо взявся за виготовлення пам’ятника героям мультфільму про кота Леопольда. Цікаво, що ескіз майбутньої скульптури створив восьмирічний хлопчик.

Після трагедії в Луганську, де несправний атракціон «Центрифуга» убив двох молодих людей і скалічив ще вісьмох, Держпромнагляд тимчасово призупинив діяльність Кременчуцького науково–виробничого центру «Атракціон» (саме це підприємство і дало дозвіл на використання горезвісної каруселі). Крім того, в НВЦ вилучено для вивчення деяку нормативну документацію — дозвіл на виконання експертиз, ліцензії тощо, повідомляє інформагенція УНІАН.

Затримавши днями цього спритника, оперативники Київського УБОЗу фактично поклали край потужній «бригаді» Бабая, що «тримала» Центральний залізничний вокзал столиці. Злочинці спеціалізувалися на шахрайстві, пограбуваннях пасажирів та спекуляціях із квитками. Але після арешту Бабая та кількох активних учасників півтора року тому діяльність ОЗУ фактично припинилася. Втім окремі «бабаївці» і далі займалися своїм кримінальним промислом наодинці.

Викувати з металу одного з головних персонажів серіалу «Місце зустрічі змінити не можна» Гліба Жеглова — з такою ідеєю виступило керівництво Вінницького міськ­управління внутрішніх справ. Там вважають, що в місті надто мало пам’ятників визначним діячам культури, а скульптурних уособлень відомих літературних чи кінематографічних персонажів немає взагалі. Тому вирішили одним пострілом убити відразу двох зайців: увічнити образ харизматичного начальника відділу боротьби з бандитизмом, а водночас — виконавця його ролі Володимира Висоцького, який служитиме прототипом для роботи скульптора.

Вибачень за словесне посягання на територіальну цілісність нашої держави з боку московського голови, очевидно, таки не буде. Більше того, якщо ще напередодні офіційний Київ сподівався, що заяви Юрія Лужкова про спірну приналежність Севастополя Україні носять приватний характер, то вже вчора ці думки розвіялися як дим.

Народний депутат від блоку «НУНС», екс–«губернатор» Луганщини Геннадій Москаль досить оригінально відреагував на ініціативу місцевої організації Партії регіонів встановити в обласному центрі пам’ятний знак «жертвам ОУН–УПА». У листі, адресованому міськраді, перший заступник голови «антикорупційного» комітету Верховної Ради просить «винайти можливість і виділити земельну ділянку в м. Луганськ для закладення пам’ятного каменю, а згодом — для зведення монументу жертвам донських, кубанських і терських козаків, які під час війни з фашистськими загарбниками у 1941—1945 роках добровільно перейшли на бік ворога та допомагали фашистській Німеччині створювати військові формування, що брали участь у боях із Червоною армією, охороняли військовополонених та проявляли до них особливу жорстокість і садизм, грабували і знущалися над мирним населенням України». Москаль просить обласну раду виділити кошти в бюджеті–2009 на спорудження такого монумента.

Уночі 12 травня в Дніпровському районі Києва з 1.00 до 4.00 ранку спалахнуло відразу п’ять автівок. На вулиці Запорожця горіли три автомобілі: «Нісан–Тіран» та два «Фольксвагени». Минуло менше, ніж півгодини, як пожежні виїхали гасити ще й «Опель–Омегу». Згодом, десь за годину, спалахнув «Рено–Кенго» на вулиці Курнатовського. Усі осередки займання розсташовувалися зов­сім поруч.