200–річчя Миколи Гоголя, яке відзначатимемо наступного року, українські театри прагнуть зустріти у всеозброєнні. Київські театри імені Франка та Лесі Українки надали перевагу «Ревізорові», Театр драми і комедії має у своєму репертуарі гоголівське «Одруження», «Київ» — «Тараса Бульбу», Ігор Талалаєвський обіцяє невдовзі презентувати «Мертві душі»... Чернігівський театр ім. Шевченка зацікавився гоголівським «Вієм». Ця цікавість вилилася в оригінальне сценічне полотно.

Руслану обікрали пірати. Її останній альбом «Амазонка» можна скачати безплатно навіть на порносайтах. Як це робиться — Руслана продемонструвала на прес–конференції журналістам. «Піратство доводить українських музикантів або до повної бездіяльності, або до зміни громадянства. Я обираю третій варіант. Хочу, щоб у споживача сформувалася природна логіка: «Шукаєш музику в мережі? Спочатку заходь до автора!». У травні на моєму сайті будуть завантажені ексклюзивні матеріали відповідної якості. Їх зможуть скачати «на шару» або заплатити скільки зможуть. Ми не повинні давати піратам заробляти на нас», — заявила про початок всеукраїнської антипіратської кампанії Руслана.

У Харкові трохи втомлений життям 72–річний Валентин Гафт побував не в акторському, а в письменницькому амплуа, в якому завдяки дуже точним епіграмам і проникливим віршам виступає досить давно. Перша його книга, що побачила світ майже двадцять років тому, так і називалася — «Вірші і епіграми». Дев’яності роки для автора виявилися особливо плідними. Одна за одною виходять книги «Я поступово пізнаю», «Сад забутих спогадів», «Вірші, спогади, епіграми» і «Життя — театр», написана у співавторстві з чудовим актором і драматургом Леонідом Філатовим. І ось нарешті «Червоні ліхтарі» — цьогорічна новинка видавництва «Зебра», представлена на харківському фестивалі як «найповніша збірка творів великого актора і поета». До неї увійшли вже відомі вірші та епіграми і два нові поетичні цикли.
Гість не маніжив своїх шанувальників увагою, хоча ті заради зустрічі з ним заполонили весь вільний простір презентаційного куточка Оперного театру, включаючи підлогу біля його ніг. Короткі відповіді на запитання явно свідчили про те, що актор, зневаживши роль письменника, явно беріг сили для виходу на вечірню сцену.