Хто заплатить за смерть?

Учора, в п’яту річницю з дня загибелі в Багдаді телеоператора агентства «Рейтер» українця Тараса Процюка, біля посольства США в Києві пройшла акція, в якій взяли участь друзі та знайомі журналіста. «Ми щороку проводимо подібну акцію. Збираються рідні Тарасу люди, які хочуть зайвий раз нагадати урядам США та України про цю трагедію. Наша акція не носить жодного політичного забарвлення, не буде ні промов, ні політичної символіки. Ми лише передамо в американське посольство портрет Тараса з датами його життя. Тарас загинув у 35 років», — розповів «УМ» один із організаторів акції, член правління громадської організації Інституту «Республіка» Володимир Чемерис.

Рідні Тараса Процюка досі не отримали жодних компенсацій чи принаймні вибачень від уряду США. «Американці відмовились проводити розслідування. Натомість їхній уряд визнав дії танкістів правильними. Наше ж керівництво не нагадує про трагедію і не наполягає на розслідуванні», — зазначив пан Чемерис. Прикладом для української влади могли б стати дії іспанського уряду із захисту прав журналіста, котрий загинув разом із Тарасом. Іспанський суд розглянув багдадську трагедію і визнав винними трьох американських танкістів, після чого передав до Інтерполу ордер на їхній арешт. «Я особисто знав Тараса з 1995 року, з Чечні, — розповів кореспонденту «УМ» Ігор «Тополя» Мазур, голова київської організації «УНА–УНСО». — Він тоді робив гарячі матеріали, не боявся йти на передову. Він був справжнім військовим журналістом. Америка не визнала свою провину, тому ми сьогодні виходимо на акцію і сподіваємося, що в Україні нарешті почнуть поважати і захищати своїх громадян».