Кабінет під грифом «цілком таємно»

У суд на міського голову Володимира Пузакова подала одна з громадських організацій міста. У рамках моніторингового проекту «Технології оптимального розвитку особистості» її представники звернулися до Кіровоградського мера з інформаційним запитом. У листі йшлося про організаційну структуру виконавчого комітету Кіровоградської міськради, прізвища, імена та по батькові, контактні адреси й телефони керівників структурних підрозділів. Здавалося б, ніхто не просив відкривати дер­жавну таємницю. Тим більше що, згідно із Законом України «Про інформацію», таке право має кожна громадська організація.

Та у своїй відповіді на лист Володимир Пузаков повідомив, що дана інформація підпадає під положення статті 37 того ж Закону «Про інформацію» і є конфіденційною...

Про що ж ідеться у згаданій статті? Про «...інформацію, що стосується особистого життя громадян, документи, що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію». Вирішивши, що мер просто не зрозумів змісту інформаційного запиту, керівник громадської організації Олексій Хмара вирішив зустрітися з ним особисто. На запевнення, що до конфіденційної належить передусім інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я чи майновий стан особи, мер відреагував своєрідно, повідомивши, що місце зустрічі є службовим кабінетом першої особи територіальної громади, тож громадським організаціям слід задовольнитися вже наданою відповіддю та не звертатися більше з подібними запитаннями.

Тепер те, чи має право громадськість знати, хто саме від її імені керує життям територіальної громади та чи відноситься номер службового телефону мера до конфіденційної інформації, вирішуватиме місцевий суд. Адже за ненадання подібної інформації органом влади законодавство передбачає дисциплінарну, цивільно–правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.