Військовий Росії Олексій Седіков, засуджений в Україні за тероризм, каже, що давав своєму керівництву згоду поїхати на Донбас як у відрядження.
Про це він розповів журналістці з Москви Вікторії Івлєвій в інтерв'ю для
"Новой газеты", яке дав у тюремній лікарні.
Як відомо, старший лейтенант Олексій Седіков з Северодвінська був затриманий в липні 2016 року під Троїцьким у Луганській області.
3 березня 2017 року суд Попасної засудив його на 11 років колонії за чотирма статтями ККУ, включаючи участь у терористичній організації. Седіков - серед 23 росіян, які подали президенту Росії прохання про "сприяння" обміну.
У розмові з співвітчизницею він розповів, що поїхав "на війну" в Україні "добровольцем" - і "не за грошима, за особистими переконаннями".
Пропагандистськи налаштований Седіков зізнався, що хотів "захистити слабких" на Донбасі.
Росіянин стверджує, що його його обурило, що Олександр Турчинов "прийняв рішення про введення військ на територію Донбасу", але не збентежило рішення Путіна ввести війська до Криму.
Седіков каже, що троє його "далеких родичів по лінії матері" загинули в окупованому Донецьку, влітку 2014-го, коли до них у вікно на кухню потрапив снаряд 120-ї міни.
Лейтенант не захотів розповідати, як доїхав на окупований Донбас, але зазначив: "У Чечні держава посилала всіх підряд, а тут все по-іншому. Я особисто свою згоду сам дав, як у відрядження, розумієте?".
"Своєму керівництву (дав згоду, - ред.). Я старший лейтенант, працював у воєнізованому підрозділі, займався безпекою високопоставлених чинів. Узяв відрядний лист, паспорт, оскільки я покидав місце дислокації, і поїхав", - розповів він.
"Через Ростов. Через якийсь там курган, перед тим як перетинати кордон. Українських прикордонників там уже не було. Була межа ЛНР. І там теж такий же пропуск", - додав Седіков і назвав "незручними" питання про те, як і куди він потрапив.
Лейтенант потрапив у "Другий армійський корпус, сформований у Дебальцеве", розподілили їх "на території розбитою колонії". У липні 2016 року він зайшов "у тил противника" - і на виході їхня група потрапила "у засідку", Седіков отримав поранення і отямився в полоні.
Про скоєне він не шкодує, а законний вирок суду України не визнає: "Цивільний суд не може судити військову людини. Він необ'єктивний".
Крім того, він наговорив ще низку пропагандистських фраз, зокрема про те, що він не перебував на чужій території зі зброєю, а це люди на окупованому Донбасі "захотіли відокремитися".
Відомо, що дружина Седікова після його затримання оформила розлучення, а з ріднею в Росії він спілкуватися не хоче. Консул до нього приходив влітку, а в грудні передав ліки (у Седікова пошкоджена нога).
На свого президента росіянин не ображається.
"Ви розумієте, що мене тут немає?.. Ну ви ж розумієте, про що я говорю?.. Ну, мене ж сюди ніхто не посилав", - говорить Седіков у відповідь на думку, що Вітчизна його кинула.
"Що мені моє життя? Прийде час, захочуть мене поміняти - поміняють, не захочуть - значить, я буду чекати", - вважає він.
Росіянин додав, що не вірить у причетність "до всього" Путіна.
Нагадаємо, у серпні 2018 року 14 засуджених громадян Росії написали листа Путіну з проханням пр обмін на українських політв'язнів.
Олексій Седіков був серед них. Однак відповіді не надійшло.
Окрім того, український омбудсмен Людмила Денісова пропонували обміняти
Седікова на Олега Сенцова, але омбудсмен Росії
Тетяна Москалькова відмовилася від цього, заявивши, що обмін неможливий, адже Росія вважає Сенцова росіянином, хоча у матеріалах справи є згадки лише про український паспорт режисера, а сам він продовжує називати себе громадянином України.
