Напередодні цього прекрасного дня хочу звернутися до батьків. Адже хоча це свято має історичне та християнське підґрунтя, значною мірою саме сімейні стосунки, стосунки батьків і дітей цього дня привертають до нього увагу в суспільстві.

У містах і маленьких селах, у храмах та в онлайн-трансляціях служб, в окопах на Сході та біля лікарняних ліжок, у мобільному застосунку «Моя Церква» на телефонах у багатьох вірян, на Майдані Незалежності з потребуючими, у шелтері для постраждалих від насильства та на просвітницьких курсах

Виповнилося вже століття від початку першого з цілого ряду організованих більшовиками, свідомо спланованих Голодоморів в Україні.

Попри складний спектр емоцій, який ми переживаємо, День Гідності та Свободи – це все-таки свято. Український народ та українська державність мають складну тривалу історію, корені якої у сивій давнині. Історію героїчних походів, складних випробувань, історію культурну та мистецьку, наукову та винахід

Кожне свято – це ще одна нагода подякувати Господу за цінний дар рідної мови, згадати про всі намагання супротивників відібрати її у нашого народу, привласнити чи принизити. І навіть нині, у ХХІ столітті, ми знову мусимо ставати на її захист.

У Союзі велася цілеспрямована неоголошена війна проти українського народу, який своїм волелюбством та прагненням свободи підривав стовпи більшовицької ідеології і загрожував самому існуванню тоталітарної імперії.

В хвилях Дніпровських, як в новому Йордані, вона оновилася. Від проповіді апостола Андрія Первозванного вона народилася, кров’ю мучеників, працею подвижників, молитвами святих – утвердилася.

Коли ми молимося за інших, а не лише за себе чи за свої потреби, то зокрема і таким чином виконуємо заповідь Спасителя – полюбити ближнього як самого себе.

Дорогі брати і сестри у Христі! Вітаю зі святом відновлення унікальної духовної святині, яка дала йому ймення Золотоверхого, – Михайлівського Золотоверхого кафедрального собору, а також вітаю киян із днем нашого давнього, славного міста Києва.

Війна – це втрати, сльози, кров та нескінченний біль. На жаль, сьогодні Україна знову потерпає від збройної агресії з боку Росії, втрачаючи своїх синів.