Четверта нирка: у Львові 39-річній жінці зробили унікальну операцію, фото
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Київські моржі в рідній стихії. Щоправда, цієї зими на річках немає льоду, щоб рубати ополонки.
Купання у крижаній воді... Декому від самої думки про цю процедуру стає зимно. А є ж люди, які демонструють просто фантастичну витривалість до холоду. Як, наприклад, чеський військовий льотчик Ян Новак, котрий років двадцять тому був учасником багатьох міжнародних семінарів із моржування. Новак занурювався у крижану воду з головою, не з'являвся на поверхні по кілька десятків секунд, а вийшовши на берег, замість того щоб одягати кожух, падав на сніг, наче на пісок Маямі-Біч. В Україні також є «специ» з моржування. З одним із них кореспондент «УМ» познайомився напередодні Водохреща — адже саме на це свято в нас прийнято приймати «бойове хрещення» в ополонках.
«Упізнати мене легко. Я буду в жовтій футболці з написом «Україна», — сказав Роман Тимовчак, президент Української асоціації загартовування та зимового плавання, коли ми з ним домовлялися про зустріч. Погодьтеся, навіть у нинішньому незвично теплому січні мало хто ходить по вулиці в такому вигляді. 61-річний Роман Андрійович займається моржуванням уже близько тридцяти років, причому двадцять останніх років верхнім одягом він майже не користується — уявляєте, яка економія для сімейного бюджету?! Знайомі й колеги (а наш герой працює програмістом в Інформаційно-статистичному інституті управління Південно-західної залізниці) до його дивацтв ставляться з повагою. Ще б пак, адже Роман Андрійович, як для свого віку, виглядає чудово. Сам він із цього приводу жартує: мовляв, у холодильнику продукти довше залишаються свіжими.
«Нас із дитинства привчають боятися холоду, — каже Роман Тимовчак. — Подивіться, як більшість батьків одягають своїх дітей: за принципом «капусти» — майка, сорочка, светр, комбінезон, куртка. В такій амуніції дитині навіть ходити важко. Насправді одягатися треба якомога легше. Головне — не забувати основного правила загартовування: все робити поступово і знати міру».
Звісно, є скептики, в тому числі й серед науковців, які прихильність до холоду порівнюють із наркотичною залежністю. Мовляв, якщо перестати купатися у холодній воді, то відразу повилазять старі й з'являться нові болячки. Любителів зимового купання іноді навіть називають «транжирами стратегічних запасів організму», нагадуючи, що для пом'якшення шоко-больового удару в людини є унікальний засіб — опіоди й ендорфіни. Ці внутрішні наркотики (похідні опіуму й морфію) виробляються у головному мозку в невеликій кількості й «задумані» природою на крайній випадок. Таким чином, той, хто щоденно купається в крижаній воді, ніби розтринькує «недоторканний запас» захисних гормонів.
Роман Тимовчак у дискусії вчених не встряє, лише наводить аргументи із власної практики. «Я не стверджую, що зимове плавання лікує, — каже пан Роман. — Але воно допомагає тримати тіло й дух у належному тонусі. У київському клубі зимового плавання є декілька дуже літніх моржів. Віктору Костянтиновичу Трохименку, наприклад, уже 87 років, Данилу Антоновичу Микитенку й Івану Степановичу Чуйку — 81 рік. А чого варта біографія 74-річного Петра Петриковця! Моржем він став, коли жив за Полярним колом. Петро Анцелович купався навіть у Північному льодовитому океані, за своє життя подолав у воді близько п'яти тисяч кілометрів, iз них 250 — при температурі води від 0 до 2 градусів тепла. Досить побачити наших ветеранів — і всі сумніви щодо користі загартовування відразу зникають. У цих дідусів і бабусь стільки енергії, що й дехто з молодих міг би позаздрити!».
В Україні вже більше 13 років регулярно проводять чемпіонати з зимового плавання. Чоловіки змагаються на дистанції 50 метрів, жінки — 25. Переможців і призерів визначають окремо у двох вікових категоріях: чоловіки — молодші 40 років і старші, жінки — до й після 35.
Крім звичайного зимового плавання, виявляється, є ще й марафонські зимові запливи, коли учасники долають 400 метрів, перебуваючи при цьому в холодній воді до 20 хвилин. Щоправда, на українських теренах подібні змагання поки ще не відбувалися. І не тому, що наші не можуть. Просто це надто дороге задоволення. Адже на такому екстремальному марафоні обов'язково повинні бути присутні водолази, «швидка допомога». А ще потрібне приміщення, де учасники могли б погрітися. «Хоча свої марафонці у нас є, — зазначає президент Української асоціації зимового плавання. — Українці неодноразово брали участь у марафонських зимових запливах у Китаї, Монголії, протоці Ла-Манш тощо».
Роман Тимовчак запросив кореспондента «УМ» на тренування членів клубу зимового плавання. Я із задоволенням прийняв пропозицію. Тим більше що досвід зимового купання, хай і не надто великий, у мене вже був. Тож, прихопивши з дому потайки від близьких рушник та змінну білизну, наступного дня поїхав до Гідропарку.
На пляжі біля мосту через Венеціанську затоку зібралося зо два десятки моржів і моржих. Я серед них виявився наймолодшим.
Перш ніж зайти до води, всі разом хвилин двадцять бігали підтюпцем. У річку теж заходили майже одночасно (так простіше в сенсі психології). Більшість учасників пропливли по кілька метрів і вийшли на берег. Дехто плавав довше, а один із моржів навіть переплив затоку. Я на таке геройство, звісно, не наважився. Але свої тридцять секунд у воді вiдбув (а її температура того дня становила близько 4 градусів). І навіть одержав із рук Романа Андрійовича посвідчення моржа-початківця.
А ще я дізнався, що Роман Тимовчак, крім зимового плавання, серйозно займається саунним спортом. Саме так — саунним, а не санним. Суть цієї «забавки» проста: хто довше просидить у сауні, той і переможець. Більшість моржів, як правило, легко переносять не тільки низькі, а й високі температури. Тому, якщо ви готуєтеся до переходу через пустелю Сахара, зимове купання у Дніпрі вам може стати у пригоді.
У книзі Д. Ейдельмана «Оповідання про аварії кораблів» наведено графік виживання людини у крижаній воді. Граничний час перебування — 12 хвилин, після чого настає втрата свідомості, а відтак і смерть. Утім через психологічний шок смерть зазвичай настає ще раніше.
Інший автор — А. Бомбар — пише в книзі «За бортом за власним бажанням»: «Багато хто з людей, що опинилися в крижаній воді, гине задовго до того, як фізичні чи фізіологічні умови перебування стають дійсно смертельними».
Наприкінці 1950-х років американські фізіологи вивчали стійкість до холоду аборигенів Австралії, які при температурі повітря +5оС спокійнісінько спали роздягнутими на голій землі біля вогнища. Температура тіла при цьому залишалася нормальною, а ось температура шкіри знижувалася: на тулубі — до 15, на кінцівках — лише до 10 градусів. У звичайних людей за таких умов мало б виникнути відчуття нестерпного болю.
Японський професор Ямаучі 30 років тому винайшов метод антисауни (інша назва — кріосауна), що сьогодні досить широко використовується у медицині. Процедура виглядає приблизно так: спочатку пацієнт дві—три хвилини проводить у «передбаннику», де температура становить — 26оС, потім 10—30 секунд перебуває у самій «кріосауні» (тобто кабіні з парою рідкого азоту), в якій мороз сягає 120оС. Після чого повертається до «передбанника» (на дві—три хвилини). Закінчується сеанс комплексом гімнастичних вправ за звичайної температури.
«Кріосауну» використовують при лікуванні хвороб шкіри, опорно-рухового апарату, ревматизму тощо. Крім того, подібна процедура, за словами косметологів, має омолоджуючий ефект.
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>
Ритмічна активність під час сну змушує мозкову рідину рухатися. >>
Тяжкі поранення рук і ніг — одне з найважчих випробувань, що випало на долю українців у ході рашистської агресії. >>
Новий спортивний комплекс для військовослужбовців та ветеранів відкрили в Києві – він оснащений сучасними тренажерами для реабілітації. В ньому їм надається можливість безоплатно займатися фізичними вправами. >>
У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина. >>