У Харкові лікарі-генетики зі стану аутизму виводять кожну десяту дитину — Юлія Гречаніна

24.04.2024
У Харкові лікарі-генетики зі стану аутизму виводять кожну десяту дитину — Юлія Гречаніна

Генетик-метаболіст Юлія Гречаніна надає допомогу пацієнтам медико-генетичного центру з порушеннями мовного і фізичного розвитку.

У світі, за даними ВООЗ, з аутизмом (розлад аутистичного спектра — РАС) народжується кожна сота дитина.
 
В Україні, за даними НСЗУ, в 2023 році налічувалося близько 21 тис. таких дітей, майже втричі більше, ніж у 2017-му (близько 7,5 тис. дітей). 
 
Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. Максим Авраменко, якому в квітні виповнюється  вісім років, — один із таких особливих дітей.
 
З 3,5 року хлопчик почав лікуватися в докторки медичних наук, професорки, генетика-метаболіста з Харкова Юлії Гречаніної. І вже два останні роки діагноз «аутизм» лікарі не ставлять.
 
Максимко — третя довгоочікувана дитина в родині. До двох років він розвивався добре. Потім у нього почали зникати слова, перестав розмовляти і гратися.
 
Лікарі констатували: затримка психомовного розвитку першого ступеня. Після безуспішних спроб і надій на одужання мати з сином зважилися на поїздку за тисячі кілометрів до Юлії Гречаніної.
 
«Нас привітно зустріла жінка, присіла поруч із дитиною на підлогу. І син, який нікого з чужих не підпускав до себе, дав себе оглянути. Я була вражена», — ділиться з «Україною молодою» мама хлопчика Алла Авраменко. 
 
Через пів року Максим сказав: «Мамо, я тебе люблю». Перші три роки хлопчика обстежували кожні три місяці. Тепер — 2-3 рази на рік.
 
Максим навчається у першому класі звичайної школи і продовжує заняття з психологом і дефектологом. Аутизм неможливо повністю вилікувати, втім медики досягають неймовірних зрушень. 
 
Генетик-метаболіст Юлія Гречаніна закінчила інтернатуру з неврології та психіатрії, клінічну ординатуру, завідувала кафедрою з медичної генетики у Харківському національному медичному університеті,  пройшла всі щаблі праці в комунальному неприбутковому підприємстві Харківської обласної ради (КНП ХОР) «Міжобласний спеціалізований медико-генетичний центр — центр рідкісних (орфанних) захворювань» (далі — Центр).
 
Любов до генетики передалася їй від матері, Олени Гречаніної, всесвітньо відомої вченої-генетика, яка в 1967 році за ініціативи свого вчителя, професора Івана Грищенка, створила лабораторію клінічної генетики. На її базі діє нинішній Центр.
 
Його засновники ще багато десятиліть тому розшифрували у дітей такі метаболічні захворювання, як муковісцидоз, адреногенітальний синдром, гіпотиреоз.
 
Олена Гречаніна — перша українська професорка-членкиня Міжнародної асоціації метаболістів (SSIEM), Всесвіт­ньої асоціації «Ультразвукова діагностика в акушерстві», член-кореспондент АМН України. Створена нею перша в Україні Школа клінічної генетики визнана в медичному світі. 
Алла Халавчук багато зусиль доклала для того, щоб син Максим заговорив, і навчила його вишивати.
 
Завдяки спільним дослідженням Гречаніних з американськими колегами щодо налагодження метаболічних порушень вдалося врятувати від раптової смерті не тільки дітей, а й дорослих. Під час повномасштабної війни Олена і Юлія Гречаніни залишаються в Харкові. У 2022-му працювали у підвалі медзакладу, онлайн консультували своїх пацієнтів. Про аутизм та перспективи його подолання «УМ» говорить із Юлією Гречаніною.
 
— Пані Юліє, аутизм — відносно «молоде» захворювання. Коли аутизм почали діагностувати і як йому запобігти?
 
— Аутизм як окремий стан психічного розладу діагностують давно. Але максимально намагатися знайти метаболічну основу і намагатися з нею найефективніше працювати почали саме в нашій державі, в нашому центрі у Харкові, завдяки накопиченню нами досвіду діагностики.
 
— Аутисти — одна з найвразливіших категорій населення під час війни...
 
— Для всіх війна — це стрес. Особливо вона посилила відчуття тривожності у наших підопічних. На початку війни в одного з моїх маленьких пацієнтів Максима Авраменка почалися сильні істерики: він боявся спати в ліжку, лягав у коридорі на матрац. Його мама написала мені на електронну пошту.
 
Я дала їй рекомендації, визначилися з переліком препаратів, які були доступні. А вже за тиждень мама повідомила, що дитина заспокоїлася і спить у ліжку. Хоча у хлопчика хвороба і невиліковна (мутація в трьох генах), але піддається корекції, потрібно лише мамі і дитині сумлінно виконувати мої призначення. 
 
— Ми розмовляли з мамою цього хлопчика. Вона казала, що у вересні 2019 року, коли вперше переступили поріг вашого центру, Максимко всього боявся, не розмовляв, а зараз — адекватна і дуже талановита дитина.
 
— Так, це наша спільна перемога. З мамою постійно на зв’язку. Тому я в курсі про кожен його успіх. Радію, що ходить до школи, читає, каліграфічно пише, захоплюється математикою (рахує сотнями і тисячами), складає механізми з «Лего». В нього аналітичний склад розуму. Хлопчик виношує ідею створення програм і запуску їх в інтернет. Вишиває, захопився малюванням. Водночас він важко реагує на шуми, боїться тривог, затуляє вуха. Йому поки складно вчити вірші. 
Максим Авраменко неодноразово перемагав у конкурсах з вишивки по картону.
 
— І все ж клінічним випадком із вашим маленьким пацієнтом ви можете пишатися... 
 
— Випадок з Максимком — не поодинокий. Кожному десятому моєму пацієнтові з аутичними рисами поведінки, затримкою психомовного розвитку вдалося після лікування майже позбутися проявів аутизму, а більшості дітей, яких консультую, — значно покращити стан здоров’я.
 
— З вашого досвіду маємо прогрес у лікуванні невиліковної недуги? 
 
— Прогрес значний. Скринінг РАС, який ми застосовуємо для дітей із нервово-психічними розладами, зробив свою справу. Завдяки комплексному підходу підвищився позитивний ефект діагностики та лікування аутизму. Я цілодобово контактую з нашою групою пацієнтів.
 
Причина успіху тих, хто подолав хворобу, — використання традиційних, специфічних і додаткових методів лікування. Зокрема, значною є роль додаткової вітамінної мікроелементної терапії. Діагноз у таких пацієнтів був знятий офіційно, як у випадку Максимка.
 
Хоча залишилися деякі проблеми, зокрема у мові, бо мовна зона уражається першою і відновлюється найпізніше. Дефіцит мікроелементів та вітамінів також безпосередньо, в першу чергу, впливає на порушення роботи мозку, прояви затримки розвитку, поведінкові особливості й інші розлади аутичного спектра тощо. І зміна не тільки стану дитини, а й біомаркерів, що уражені, свідчить, що ми на правильному шляху. Доповнюємо лікування ефективною реабілітацією. Це комплексний підхід. 
 
Але до цієї гнучкої системи, на жаль, втрутилась наша спільна біда — війна. Вона призвела до загострення аутистичних проявів. Все частіше стикаємося з більш тяжкими випадками такої комплексної дії зовнішніх провокаторів, які ведуть до загострення. 
 
Долаємо їх спільно з реабілітологами. Нині у прифронтовому Харкові працюють приватні, державні реабілітаційні центри. Причому така допомога є безкоштовною або пільговою. Приватні центри мають у своїх бюджетах квоту на допомогу людям, у яких відсутні кошти. У м. Балаклія батьки наших пацієнтів самі відкрили приватний реабілітаційний центр, пройшовши професійну підготовку.
 
— За якими параметрами оцінюєте ефективність лікування РАС? 
 
— Дивіться, я щодня отримую 50-60 листів від сімей із такою проблемою. Проводимо онлайн-спілкування. Більшість розповідають про позитивні зміни. Звісно, результати індивідуальні й дуже різні, бо кожна дитина має свій особливий тип обміну і його порушення. При дуже тяжких формах захворювання ми з матусями радіємо навіть одному сказаному дитиною слову. 
 
Нещодавно у нас заговорила семирічна дитина з Одеси. Всі казали, що хлопчик ніколи не заговорить. Але після комплексної терапії він порозумнішав. Нам вдалося вплинути на процес мієлінізації (додатковий захист нервової тканини, мієлінової оболонки, — своєрідної подушки безпеки, яка дозріває до 16-17 років, коли ще є шанс допомогти).
 
На його стан позитивно вплинула дієта з низьким складом високобілкових речовин (без бульйонів, без сала, жиру). І дуже важливою виявилася ферментна допомога печінці. Просто запрацював ШКТ і активізувалася мозкова діяльність. Там був дефіцит деяких амінокислот і вітамінів, які впливають на мовний розвиток. Тобто, десь половина лікування була зав’язана на харчуванні дитини, виходячи з особливостей її обміну.
Максим має каліграфічний почерк.
 
— Значить, при аутизмі важливо дотримуватися дієти? 
 
— Звичайно, але вона має бути індивідуальною, в залежності від біохімічних показників, і призначена лікарем. А от розпіарені соцмережами дієти — безглютенна, кетогенна, на кісткових бульонах тощо — дуже сумнівні для дітей з аутизмом.
 
Вони можуть призвести до будь-яких вторинних проблем, зокрема цукрового діабету. Друга несприятлива ситуація — коли починають консультувати самі батьки. Є навіть таке поняття, як «інстанутриціологи». Це ті люди, які за два тижні навчання в інтернеті отримали якийсь сертифікат. Вони можуть бути і батьками хворої дитини, але оскільки вони не лікарі, то не розуміють наслідків своїх рекомендацій.
 
Я вкотре підкреслюю: ефективність лікування, будь-які позитивні зміни — це результат постійної кропіткої роботи лікарів, батьків, дітей. Тому я відразу попереджаю, що ефект буде, якщо працюватимемо спільно, сумлінно, щотижня, щодня, щогодини.
 
— Часто у дітей з аутизмом — особливий інтелект. Серед них багато вчених, художників. Це Альберт Ейнштейн, який відчував труднощі у спілкуванні з людьми і погано навчався в школі. Чарльз Дарвін, який любив бути на самоті. Моцарт, у якого була відсутня міміка... 
 
— Так, маємо чимало подібних прикладів. Такі діти дуже обдаровані, але їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чогось дуже простого. Тому, повірте, ніколи не варто опускати руки з такими дітьми. Зараз багато родин виїхало з України. Але ми продовжуємо їх консультувати.
 
Вони після своїх поїздок усвідомили, що наші українські лікарі — найкращі. А я їх прошу: «Любіть свою Батьківщину і цінуйте, що вона дає. Адже вітчизняні лікарі комплексно підходять до захворювання і супроводу пацієнта, і вони є найкращими!». 
 
Галина ПОЛОВИК, Вікторія КОВАЛЬОВА