Квартира з видом на скандал

22.12.2006
Квартира з видом на скандал

Вкладники стомилися чекати на житло у скандальних хмарочосах.

      Ці красиві висотки при в'їзді на масив Троєщина з боку Московського мосту бачив, мабуть, кожен киянин. Не звернути на них увагу просто неможливо: по-перше, житлових будинків у понад тридцять поверхів досі в Києві ще не було, по-друге, зводять  вони їх уже так довго, що декого розбирає спортивний інтерес — а чи добудують їх узагалі, чи повториться історія з «Еліта-Центром»? Останнє найбільше цікавить 750 сімей, які мали б отримати тут житло. Зрештою замовники і підрядники скандального будівництва зібрали прес-конференцію, щоб заспокоїти інвесторів — будинки таки добудують.

      Житловий комплекс «Дніпровські вежі» розпочали будувати ще в 1999 році. Він мав стати одним із показових у столиці, адже шість елітних будинків по 34 поверхи кожен планували спорудити з дотриманням найсучасніших енергозберігаючих технологій. На зведення відвели чотири роки. А коли цей термін сплив, з'ясувалося, що 213 мільйонів гривень, виділених державою і приватними особами під забудову, кудись зникли.

      Замовник будівництва — Головне управління внутрішніх військ МВС України — мало забезпечити житлом у цих будинках більше 400 офіцерських сімей, отримавши за часткове фінансування 50 відсотків житлових площ. Будувати взялася компанія «УкрАзіаБуд». Однак до кінця другого кварталу 2005 року, коли, власне, і мала відбутися здача першого об'єкта в експлуатацію, коштів, яких мало вистачити на зведення 75 відсотків комплексу, не залишилося зовсім. До речі, на сайті будівельної корпорації ще й зараз можна підібрати квартирку в цих будинках за ціною 4500—5500 гривень за квадратний метр. Хоча функції замовника для добудови «УкрАзіаБуд» давно передала товариству з обмеженою вiдповiдальнiстю «Етьєн-вест», а останнє залучило до роботи нового підрядника — ТОВ «Чиста вода М». Проте й після цього завмерле будівництво ніяк не пришвидшилося.

      Окрім інвесторів, постраждалою стороною вважає себе і група компаній «АЛЕС БУД», яка спочатку уклала з «УкрАзіаБуд» договір про субпідряд, а потім виступила, за домовленістю з МВС, головним підрядником, фактично займаючись будівництвом веж. На прес-конференції в УНІАН голова ради директорів компаній «АЛЕС БУД» Юрій Бородань зазначив, що Головне управління внутрішніх військ за весь час навіть не намагалося докласти будь-яких зусиль, аби владнати проблему і з'ясувати, куди ж пропали державні й людські гроші. «Коли ми почали з'ясовувати, якими активами можемо розпоряджатися, то зрозуміли, що інформація, яку нам подавала «УкрАзіаБуд», суттєво відрізняється від тієї, яка є насправді. «АЛЕС БУД» змушена була переглянути умови договору. Ми виробили пропозиції, з якими звернулися до МВС, однак вони відмовилися від усіх наших ініціатив», — запевнив пан Бородань. А суть їх полягала ось у чому: ТОВ «АЛЕС БУД» завершує будівництво власними зусиллями. Натомість Головне управління внутрішніх військ передає йому права на реалізацію квартир і виділяє у приміській зоні Києва земельну ділянку для побудови на ній протягом трьох років житла для військовослужбовців.

      Керівник прес-центру внутрішніх військ МВС України Світлана Павловська відразу ж відкинула всі звинувачення. Вона переконана, що будівельні комплекси досі не зведені з вини саме «АЛЕС БУД». Згідно з висновками перевірок, «АЛЕС БУД» не виконує взяті зобов'язання, отримав у банку вже третій кредит під заставу житлових площ і взагалі є... банкрутом. Тому Світлана Павловська закликала людей, які вже розплатилися за помешкання, негайно йти в суд, щоб той підтвердив їхні майнові права. «АЛЕС БУД» станом на сьогодні може виконувати роботи. Є будівельні матеріали, є всі умови для цього. Однак не мають чим заплатити людям за роботу, тому цього й не роблять, — переконана вона. — Вони досі не виконали робіт на десять мільйонів гривень. Більше того, взяли гроші за одну і ту саму квартиру в декількох покупців».

      Пропозиції ж щодо виходу із ситуації, запропоновані Юрієм Бороданем, називає протизаконними, мотивуючи це тим, що самостійна комерційна реалізація незавершеного будівництва бюджетною установою заборонена чинним законодавством України, не відповідає цільовому використанню державних коштів і її прийняття могло б призвести до порушення кримінальної справи. А пропажу мільйонів людських і державних коштів покладає саме на «АЛЕС БУД». «Я переконана, що теперішня фінансова криза виникла «завдяки» бездарному менеджменту компанії «АЛЕС БУД», — вважає вона.

      Після взаємних обвинувачень владнати скандальну справу взявся директор ТОВ «Етьєн-вест» Олександр Левицький. Компанія, яку він очолює, власне, і добудовуватиме горезвісне житло. «Дніпровські вежі» не стануть повторенням «Еліта-Центру». Я запевняю з усією відповідальністю, що, як тільки банк виділить нам кредит, ми завершимо будівництво», — переконує він. Однак присутні на прес-конференції вкладники висловили сумніви, що банк узагалі піде на такий крок, як виділення чергового кредиту. Навіть незважаючи на те, що всі сторони в присутності журналістів підписали протокол про досягнення порозуміння і продовження будівництва.

      Наразі вкладники вже створили Асоціацію приватних інвесторів і власників, яка має захистити їхнi права у випадку, якщо все ж доведеться судитися із замовниками й забудовниками. Адже, щоб оплатити майбутнє помешкання, багатьом довелося не тільки брати позики, а й продавати старе житло. Будівельні компанії у випадку отримання кредиту обіцяють уже з середини січня наступного року поновити роботи.

      І все ж одне питання навіть після дискусії залишилося без відповіді. Переклавши всю відповідальність за провал будівництва на першого генерального підрядника «УкрАзіаБуд», ніхто так і не сказав, чи шукатимуть вкрадені кошти. Склалося враження, що і замовникам, і забудовникам, куди зникли мільйони гривень, давно відомо...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>