Із першим снігом Черкаси нарешті одержали й міського голову. Хоча не обійшлося без екстриму: у ніч із суботи на неділю міська територіальна виборча комісія знайшла у щойно надрукованих бюлетенях кілька помилок у прізвищах і датах народження кандидатів й вирішила передрукувати їх. Однак вибори таки відбулися. Мером міста, за попередніми даними, обрано Сергія Одарича — керівника Черкаського деревообробного комбінату, президента баскетбольного клубу «Черкаські мавпи».

«Наша Україна» переживає етап змін. З'їзд, який додав партії реформаторського прискорення, продовжиться другим етапом уже цієї суботи. Хоча в когось могло скластися враження, ніби НСНУ відтягує свій партійний форум. Про це запитали й у голови політради партії Романа Безсмертного, коли він прийшов на інтернет-конференцію сайту «Українська правда». «Щодо з'їзду можу сказати: краще жахливий кінець, аніж жах без кінця, — відповів Роман Петрович. — Тому я наполягаю на проведенні з'їзду 11 листопада».

«Молодіжний союз «Наша Україна» на початку листопада святкував річницю свого існування. Цей рік був непростий як у житті країни, так і в житті молодіжної організації. Але, незважаючи на проблеми, «Молодіжний союз «НУ» утвердився й функціонує донині. Протягом року молодіжне крило НСНУ очолював міністр у справах сім'ї, молоді та спорту — Юрій Павленко, але тепер він вирішив залишити цю посаду: «Я готовий дати дорогу молодим і дати їм можливість проявити себе на рівні «Молодіжного союзу». Моя робота міністра не дозволяла мені повною мірою займатися організацією... Ніхто не може мене звинуватити в тому, що я використовував свої політичні уповноваження. Навпаки, мене дружньо звинувачують у тому, що я не використовував своє становище, аби сприяти розвитку осередків МСНУ, щоб організатори отримували бюджетне фінансування і підтримку своїх програм. Із державного бюджету «Молодіжний союз «Наша Україна» не отримав жодної копійки».

Наметове містечко на київській Контрактовій площі було предтечею славнозвісного Майдану. Масові протести з сотнями «малих архітектурних форм» та тисячами мешканців тих наметів з'явилися тільки після другого туру президентських виборів. Невеличке ж містечко на Контрактовій площі заклали вже після першого «раунду» ківалівської математики. Його «архітектором» виступила бунтівна «Пора», яка не мала чіткої вертикальної структури і виразних лідерів, натомість заручилася потужною підтримкою активної молоді.

«Те, що відбувалось у травні 2005 року... Я вам скажу, якби я в той час повернувся до Києва, мене б повісили отам, на Хрещатику. І весь народ би аплодував і казав: «Так йому і треба!». Розумієте? Того що ейфорія, яка була на той час, вона, на жаль, вирішувала долі й людей. Ейфорія».