«...Любив Сестринівку незвичайно...»

«...Любив Сестринівку незвичайно...»

Із тих місць, які справили найсильніший вплив на формування особистості Михайла Грушевського, село Сестринівка (нині Козятинського району Вінницької області) відіграло особливу роль. Звідси була родом його мати, тут понад півстоліття займав парафію його дід Захарій Оппоков, і сюди не раз батьки привозили малого погостювати у родинному гнізді. Перший такий приїзд відбувся у 1873-му, коли Грушевському йшов тільки сьомий рік, а оскільки сім'я тоді мешкала на Кавказі в іншомовному та іншоетнічному середовищі, хлопчика глибоко вразило перше усвідомлене особисте знайомство з Україною. Згодом він приїжджатиме сюди ще сім разів — і як учень Тифліської гімназії, і як професорський стипендіат Київського університету. Востаннє він побуває тут у 1895-му, відвідавши діда за кілька місяців до смерті.

«Червоний півень» клює заповідне

«Червоний півень» клює заповідне

Усі вихідні кримські рятувальники витратили на боротьбу з лісовим «червоним півнем», який усе ніяк не хотів здаватися. Поблизу Ялти, на території Лівадійського лісництва Ялтинського гірсько-лісового заповідника, горить ліс: площа пожежі — 18 гектарів. Як розповіли «УМ» у прес-службі Головного управління МНС у Криму, загорання сталося ще у суботу, і на час, коли верстався номер «УМ», у понеділок, вогнеборці третій день намагалися загасити полум'я. Горів, за повідомленням рятувальників, частково молодий ліс, кущі та лісова підстилка. Жертв та постраждалих немає.

Перш ніж поховати, слід ще пошукати

Перш ніж поховати, слід ще пошукати

Фахівці й досі намагаються з'ясувати причини катастрофи літака Ту-154, який 22 серпня розбився за 45 кілометрів від Донецька. На борту лайнера, що летів з Анапи до Санкт-Петербурга, перебували 160 пасажирів та 10 членів екіпажу, і всі вони загинули. На місці трагедії невдовзі навіть встановили пам'ятний меморіал жертвам авіакатастрофи. Однак відтепер пошуки останків загиблих буде відновлено, оскільки днями тут несподівано виявили фрагмент тіла одного з потерпілих.

Уночі дешевше

Уночі дешевше

Таке розпорядження видав Кабінет Міністрів 28 вересня. Як повідомляє прес-служба секретаріату уряду, це дасть змогу вигідно використовувати дешеву нічну електроенергію від АЕС, зменшуючи навантаження на енергомережі в денні години «пік», і таким чином заощадити природний газ, мазут та вугілля, ціни на які мають світову тенденцію до зростання. Стимулом при цьому має стати значна різниця між тарифами денного, нічного та пікового споживання електроенергії. Електроопалювальні системи вмикаються переважно вночі, коли тарифи на струм у чотири рази нижчі за денні. При цьому використовується надлишкова енергія від АЕС, яку в цей час нема де подіти, бо атомні реактори, на відміну від інших генераторів, зупинити неможливо.

Чекай закон про виконком

Чекай закон про виконком

Прем'єр-міністра України Віктора Януковича у рідному Донецьку подекуди зустрічали майже як в отій приказці, персонаж якої, ревно взявшись Богу молитися, спересердя навіть лоба розбив. Приміром, у кафедральному Свято-Преображенському соборі під час Божої літургії появу набожного глави уряду та його дружини віруючі(?) зустріли... оплесками. Тому на цьому тлі гриміння духового оркестру, буяння партійних прапорів і неабияке піднесення радих звільненню від пар студентів біля приміщення облради та обладмінiстрації, погодьтеся, виглядали вже дещо банально.

Право на «болючу» таємницю

Право на «болючу» таємницю

Місяць тому вінницька лікарка Світлана Побережець перемогла державу й домоглася через столичний Печерський суд заборони вказувати в лікарняних листках діагноз пацієнта. Де-юре законне рішення набуло чинностi, але де-факто, як стверджує позивач, ситуація мало змінилася. Так, у Києві хворі продовжують отримувати старі бланки для «лікарняних», на яких медики продовжують заповнювати графу «діагноз». На Вінниччині та в низці інших регіонів хворим замість «лікарняних» видають незрозумілі довідки, які, з одного боку, містять повну інформацію про болячки пацієнта і порушують права людини, а з іншого – не гарантують виплату «лікарняних» грошей, бо за такими папірцями бухгалтерія відмовляється робити нарахування. Друкувати нові бланки без «совдепівських» граф теж ніхто не поспішає. Виникає питання: коли ж нарешті припиниться ця тяганина?

Писарєв збирає «зірок»

Писарєв збирає «зірок»

Уже 13 років організатором балетного свята залишається народний артист України Вадим Писарєв, завдяки якому і вдається збирати сузір'я провідних артистів балету з усіх кінців світу. Цього року на сцені Донецького театру опери й балету ім. А. Солов'яненка свою майстерність демонструють виконавці з Австрії, Франції, Італії, Німеччини, Нової Зеландії, Японії, Росії, Грузії і України.

Боротьба за найсолодше

Боротьба за найсолодше

Австрія: лівий поворот
На парламентських виборах в Австрії цілком несподівано перемогла опозиційна, ліва Соціал-демократична партія. За попередніми результатами виборів, які подало міністерство внутрішніх справ, есдеки заручилися підтримкою 36,1 відсотка виборців.

Із неба не повернулися

Із неба не повернулися

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Жодна зі 155 осіб на борту бразильського пасажирського літака не вціліла в авіакатастрофі, яка сталася минулої п'ятниці, повідомили представники бразильської влади. «Боїнг-737» бразильської авіакомпанії «Гол», який здійснював рейс із головного міста Амазонії Манаус до столиці країни міста Бразиліа, розбився в джунглях Амазонки у важкодоступному районі Мато-Гроссо, куди можна дістатися лише на гелікоптерах, тому пошукові роботи продовжувалися і вчора.

Відстежили шлях «посланців»

Відстежили шлях «посланців»

Учора оприлюдненням прізвищ цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з медицини та фізіології відкрився так званий нобелівський тиждень. Кожного наступного дня оголошуватимуть лауреата в одній із категорій. Цьогорічний «Нобель» у галузі медицини та фізіології отримали два молоді (за нобелівськими стандартами) американські науковці: Ендрю З. Файр (1959 р. н.), професор патології та генетики Школи медицини при Стенфордському університеті, (штат Каліфорнія) та Крейг С. Мелло (1960 р. н.), професор молекулярної медицини та дослідник із Медичного інституту ім. Говарда Х'юза в місті Бостон.

НОВИНИ ПЛЮС

НОВИНИ ПЛЮС

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Всі статті рубрики