Боротьба за найсолодше

Австрія: лівий поворот

      На парламентських виборах в Австрії цілком несподівано перемогла опозиційна, ліва Соціал-демократична партія. За попередніми результатами виборів, які подало міністерство внутрішніх справ, есдеки заручилися підтримкою 36,1 відсотка виборців. Правляча консервативна Австрійська народна партія на чолі з діючим канцлером Вольфгангом Шюсселем здобула 35,7 відсотка голосів. Чотиривідсотковий виборчий бар'єр подолали і потрапили до складу Національної ради (нижньої палати австрійського парламенту) ще три політичні сили: права популістська Партія свободи (10,4 відсотка голосів) та Партія зелених (9,6 відсотка голосів). Заснований відомим радикалом Йоргом Хайдером Союз майбутнього Австрії набрав лише 3,7 відсотка голосів, але також потрапив до складу парламенту. Це сталося завдяки особливостям Конституції Австрії, оскільки радикали з Союзу майбутнього здобули переконливу перемогу в ключовій австрійській землі Каринтія, прем'єр-міністром якої є засновник партії Йорг Хайдер. Результати виборів свідчать, що Австрія з «правого курсу» переходить на «лівий».

Бразилія: за другий термін у другому турі

      Позавчорашні президентські вибори в Бразилії відбулися за умов національного трауру у зв'язку з трагічною авіакатастрофою, але явка виборців була майже 100-відсотковою, оскільки в цій країні участь у виборах є... обов'язковою. Діючому лівому президенту Бразилії Луїсу Ігнаціо Лула да Сільва не вдалося набрати необхідні 50 відсотків голосів у боротьбі за другий чотирирічний президентський термін. За нього проголосували 48,8 відсотка учасників виборів. Другий тур — 29 жовтня. Суперником да Сільви буде кандидат від Соціал-демократичної партії Бразилії Геральдо Алкмін, який заручився підтримкою 41,4 відсотка виборців. Третє місце посів ще один висуванець лівих — сенаторка Хелоїза Хелена, за яку проголосували сім відсотків електорату. Упродовж першого чотирирічного президентського терміну да Сільві вдалося вивести з-за межі бідності шість мільйонів бразильців, він популярний у народі, тому його перемога в другому турі майже гарантована.

Угорщина: як «аукнулися» слова прем'єр-міністра

      Скандал з оприлюдненням висловлювань прем'єр-міністра Угорщини Ференца Дюрчаня, що його уряд дезінформував суспільство про дійсний економічний стан країни, мали безпосередній вплив на результати самоврядних виборів в Угорщині, які відбулися минулої неділі. На них переконливу перемогу здобула опозиційна правоцентристська партія ФІДЕС на чолі з Віктором Орбаном. Якщо на попередніх виборах чотири роки тому представники ФІДЕС вибороли більшість лише в п'ятьох з 23 міськрад Угорщини, то цього разу в 16. Опозиція також перемогла в 18 із 19 районних радах. Правляча коаліція на чолі з соціал-демократами має незначну перевагу лише в міськраді Будапешта. Також зберіг за собою посаду мера столиці Габор Демскі, але це не заслуга есдеків, а результат популярності мера серед мешканців столиці. Правляча коаліція фактично втратила провінцію і ще зберігає слабку перевагу в столиці.

      Незважаючи на ганебну поразку на виборах, прем'єр-міністр Ференц Дюрчань заявив, що не збирається подавати у відставку, бо, мовляв, повинен закінчити започатковані ним реформи. Після закінчення виборів президент Угорщини Ласло Шольом фактично закликав Дюрчаня подати у відставку. Президент звернувся до парламенту ще раз проголосувати вотум недовіри уряду. Лідер опозиції Віктор Орбан також закликав прем'єр-міністра подати у відставку.

Боснія і Герцеговина: замість єдності — роз'єднання

      2,7 мільйона мешканців Боснії і Герцеговини вибирали минулої неділі на загальнонаціональному рівні парламент та членів Президії, яка виконує функції колегіального глави держави. Боснія і Герцеговина залишається найбільш аморфним державним утворенням Європи. Країна з кінця громадянської війни 1992—95 років поділена на два автономні утворення: Республіку Сербську та Мусульмансько-Хорватську Федерацію. В Республіці Сербській також відбулися вибори президента та двох віце-президентів. Країна перебуває під міжнародним протекторатом, тому міжнародна спільнота після десяти років зусиль із метою консолідації країни покладала великі сподівання на ці вибори, очікувала, що вони зблизять сербів, хорватів та боснійців. Але попередні результати виборів свідчать, що мешканці автономних утворень знову обрали націоналістів, які будуть розтягувати частини країни в різні боки.

      Наразі точно відомо, що до складу триособової Президії Боснії і Герцеговини обрані мусульманин Харіс Силайджич, серб Небойша Радманович та хорват Іво Міро Йович. Каденція Президії триває чотири роки, упродовж яких кожні вісім місяців її почергово очолюватиме один із трiйки. Наразі відомо, що мусульманин Силайджич є прихильником єдиної, багатонаціональної країни та прибічником економічних реформ. Втім триособове керівництво країни не є всесильним, оскільки значний вплив на життя має Сербія, яка свідомо розпалює сепаратистські настрої в Республіці Сербській. Член Президії, серб Небойша Радманович відомий як православний ортодокс та сербський націоналіст, який дуже неохоче йде на контакт iз боснійцями та хорватами. Відразу після виборів він заявив, що об'єднаної Боснії «не може бути».