Дочка гір

26.09.2006
Дочка гір

Натiя уже 40 рокiв лiкує людей. (Володимира СТАДНИКА.)

      Уже 40 років грузинська цілителька, професор народної медицини Натія лікує людей по всьому світу. За її плечима пів-Європи, Росія, Грузія і тисячі пацієнтів, які одужали завдяки її абхазьким трав'яним настоям та масажу. Нині вона мешкає і працює в Україні, приймає відомих і не дуже українців, дає настанови й прогнозує: у нашої держави світле майбутнє. Просто слід пережити важкий 2006 рік.

«Мама віддала мене на виховання своєму бездітному брату»

      Історія життя Натії настільки фантастична, що варта створення книги чи фільму. Дар лікувати людей у неї помітили ще з дитинства, однак дивуватися не стали - і бабуся, і прабабця Натії лікували людей травами й майбутнє бачили. Це вміння передалося і маленькій Натії у генетичний спадок. Так Натія у своєму поколінні вже була п'ятою цілителькою. «Ще зовсім маленькою, коли я бачила людей, які, наприклад, порізали палець, то брала листок деревію і прикладала до рани. Ніхто не вчив мене цьому спеціально, не показував потрібні трави. Я неначе знала про це звідкись від самого народження, - розповідає Натія, - а моєю першою пацієнткою стала 70-річна сусідка, в якої якось сталося запаморочення. Тоді я,10-річна дівчинка, почала їй робити масаж, і біль минув». Відтоді почалася лікарська практика Натії...

      Була у майбутньої цілительки й родинна таємниця, яку Натія мимоволі відкрила завдяки своєму дару. «У нас дуже велика родина, - розповідає цілителька, - восьмеро дітей - і я була п'ятою. І саме мене, одразу після народження, мама вирішила віддати на виховання своєму брату - його дружина була на 20 років старша, і вони не могли мати дітей. Народилася я у Тбілісі, а мої прийомні батьки жили в Абхазії, там, у Колхеті, я і виросла». Однак долю цієї родини визначив дар Натії. «Я знала, що вони не мої батьки. Ніхто мені не казав про це - я просто все сама знала, - розповідає народна лікарка, - я знала, що колись мій справжній батько за мною приїде. І цей день настав. Це було зимою, у 59-му році. Відчиняються вхідні двері, й у кімнату заходить мій справжній батько із сестрою, яких ніколи не бачила. І я йому кажу: «Тату, ти ж за мною приїхав? Ти забереш мене?». Після цього вихователям Натії нічого вже не залишалося, як віддати дитину справжнім батькам.

47 біженців і школа цілительства

      Потім була школа, технікум, інститут. І безперервна лікарська практика.«Перед тим як лікувати когось, я завжди спочатку трав'яні настої перевіряла на собі, - веде далі Натія, - і виліковувалася!» Однією холодною зимою Натія сильно захворіла - тоді в її будинку відключили опалення, світло... «Я пішла в аптеку й купила трави, зробила настойку, випила - і мені полегшало. А коли через тиждень з'явилася у технікумі, у мене попросили довідку і, звісно, не повірили, що я сама лікувалася. Довелося нести квитанції з аптеки за трави - і викладачі повірили, що я хворіла й лікувалася самотужки», - згадує Натія. Чимало допомогла цілительці її бабуся. «Вона не вчила мене чомусь спеціально - цьому неможливо навчити, - я просто спостерігала за тим, як вона лікує людей, які молитви читає, які трави використовує, - каже Натія, - мама моя цього робити не вміла. Зате уміння лікувати передалося мені й моїй племінниці, дочці брата».  

      А потім була війна в Абхазії. У своїй двокімнатній квартирі Натія прихистила тоді 47 біженців. Одягала їх, годувала. І навіть досі багатьом із них допомагає грішми. І знову ж таки весь цей час Натія не переставала лікувати.

      Далі - закрутилося: Німеччина, Туреччина, Росія... «У мене немає спеціальної медичної освіти, але є посвідчення лікаря народної медицини, - каже цілителька, - а головне - визнання людей. Я лікую травами і руками». До Натії звертаються різні люди - чимало хворих-«спинальників». «Мої пацієнти, які страждали на хвороби хребта, можуть підтвердити: за десять сеансів масажу вони забувають про біль, - каже Натія, - і можуть довести позитивний результат лікування». Так колхидська цілителька запевняє: вона може узятися за будь-яку хворобу, полегшити біль і вилікувати - алкоголізм, наркоманію, безпліддя, хвороби нервової системи, шкіри, внутрішніх органів абощо. Щоправда, є кілька умов: аби хвороба не була генетичною, спадковою і щоб не було хірургічного втручання.

   «Цей випадок був у Німеччині. Приїжджає до мене казахстанський німець із дружиною і починає жалітися: останнім часом нічого в житті не клеїться, постійні проблеми, немає грошей. І плюс ще й здоров'я нікудишнє. А найбільша проблема, що у чоловіка почала гнити нога... У лікарню теж зверталися - медики хотіли вже робити ампутацію, - розповідає Натія. - Але я взялася за лікування: у мене були свої мазі, трави. 22 дні я лікувала цю ногу - і все вийшло. Коли він пішов до свого лікаря, той запитав, що це за жінка, яка змогла вилікувати таку рану? Навіть пропонував із ним спільно працювати, допомагати у лікуванні. Однак у мене було достатньо і своїх пацієнтів. Тому я відмовилася».

      Інша жінка, теж німкеня, звернулася до Натії через проблеми із раком: «Ця жінка мене не знала і вже збиралася на операцію. Але в останній момент щось її зупинило, вона прямо у лікарні відмовляється від операції, біжить у таксі та їде додому. Сусідка їй розповідає про мене, і ця жінка приїжджає. На хребті вона мала «шишку» онкологічну, і за допомогою масажу й грузинської дуже потужної фітомазі за 40 днів я її вилікувала».

«Я знала, що не матиму дітей і працюватиму з людьми»

      Натія сама діагностує хвороби пацієнтів. І навіть визначає чимало подробиць життя за... кодом імені й дати народження. Кореспонденти «УМ» теж спробували на собі подібну «процедуру». Натія записує ім'я, прізвище, дату народження пацієнта, а також ім'я його матері. І за таємничим кодом визначає чимало цікавого: схильність до хвороб, особливості характеру й долі, навіть чимало говорить про предків та родичів та їхні проблеми! 

      «Дуже часто до мене приходять хворі й жаліються: лікарі не допомагають, багато років лікуємо таку-то хворобу й немає результату. І тут з'ясовується, що лікують вони зовсім не те, що потрібно. А це найважливіше - з'ясувати причину хвороби», - каже Натія. До всього, за словами цілительки, негативна енергія інших людей чимало створює проблем. Медицина не лікує від таких проблем і не визнає приворотів, порчі, але про існування таких речей знають усі.

      До цього розгадування «коду» Натія прийшла самостійно. «Якось уві сні я записую всі свої дані й бачу своє життя: що у мене ніколи не буде дітей і я буду працювати з людьми... - розповідає Натія. - Багато про себе різного бачу... Після цього я перевіряла інших людей - своїх знайомих, сусідів, сторонніх. І все сходилося...» Натія каже, що чимало передбачила: і війну в Абхазії, і 11 вересня в США, і потопи у Німеччині.

 «2006 рік - дуже важкий для всіх»

      Для України Натія прогнозує гарне майбутнє . «Все відновиться - ось побачите. І життя налагодиться - і в Україні, і Грузії. Просто цей рік потрібно пережити - він дуже важкий. Це рік із «шісткою», рік диявола. До мене приходить дуже багато людей, які народилися у 1966 році, і скаржаться: усе не клеїться, здоров'я погіршилося, справи не йдуть. Але усе пройде. Просто для них цього року три «шістки» збіглося. Наступного року буде легше. Вони самі відчують».

      Натії подобається Україна. От тільки лікує вона, за традицією, лише своїми, колхидськими травами. І потужними грузинськими фітомазями. Делікатно пояснює: трави з її батьківщини дуже потужні, українські ж мають дещо інші властивості. «Для моїх ліків навіть тбіліські трави не підходять. Адже ті, які мені надсилають, ростуть не на полонині, а тільки високо в абхазьких горах. Не всі туди можуть вийти - лише місцеві горяни. Вони розбираються у травах, які мені потрібні», - каже Натія. До речі, так само не підходить для настоїв і наша місцева вода - Натії доводиться кип'ятити її, відстоювати кілька днів, стерилізувати і тільки потім використовувати. «Я знаю, що мені потрібно для ліків, а тому беру тільки найкраще й справжнє», - каже знахарка.