Рівно 10 років тому — «як діти в школу», бо в понеділок 2 вересня, — була запроваджена в обіг українська гривня. Тоді, після періоду гіперінфляційної смути, повноцінну національну валюту чекали як панацею стабілізації. Так і сталося: гривня принесла в Україну відносний грошовий спокій, водночас і гривню вберегли від ударів та потрясінь. Те введення до кас та гаманців нових незалежних грошей відбулося чітко й виважено — так, що даний приклад вдалої грошової реформи вже вивчають студенти західних університетів.
Нацбанк цими днями відзначив день народження гривні в «тісному колі», запросивши всіх, хто був причетний до її появи — як ідейних натхненників (звісно, тих, хто ще топче ряст разом із нами), так і технічних виконавців. Віктора Ющенка не було, хоча присутні його дуже тепло й із ностальгією згадували. Дуже вже у Нацбанку люблять колишнього свого голову. Можна не сумніватися, що любить його і гривня, бо вже й будучи Прем'єр-міністром Віктор Андрійович ніколи не забував про своє дітище, дбаючи про грошову одиницю України як фахівець-фінансист, чого (знання фінансових премудростей) деяким нинішнім урядовцям іноді дуже бракує.
Хоч мінлива, та красива — це про нашу гривню, яка за десять років свого існування як тільки не причепурялася, змінюючи свій зовнішній вигляд. Не всі трансформації народу припадали до вподоби, але хоч як хвилює людей «картинка», все ж таки найголовнішою залишається суть: платіжна спроможність національної валюти. По-простому, «по-народному» кажучи — її курс.
«До кінця року базовий курс становить 5,05 гривні за 1 долар США. Нагадаю, що обмінний курс гривні в Україні вже багато років є плаваючим , причому не вільно, а керовано плаваючим. Тому точно сказати, яким конкретно буде співвідношення гривні до долара навіть наступного року, не можливо. Єдине, що можна сказати твердо: Національний банк України має достатні валютні резерви для того, аби таке значення, яке ми маємо сьогодні, в основному збереглося, — запевнив «УМ» керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький. — Але не варто забувати, що це не на автопілоті робиться, і для утримання стабільного курсу національної валюти треба працювати. Вчасно прийняти бюджет — не під ялинку, а, бажано, в листопаді, з розумним дефіцитом — як мінімум не вищим, ніж цього року (2,3%), а найкраще — в межах 1—1,5%. Забезпечити на належному рівні макродинаміку зростання економіки й інфляції (наразі йдеться про, відповідно, 6,5% і 7,5%) та показник експорту. Забезпечити такі умови, щоб в Україну приходили іноземні інвестори. А деяким персонам не забувати про те, що інколи на стабільність гривні може вплинути одне їхнє необачно кинуте слово, і бути дуже обережними: не оголошувати наперед ціни, які ще не визначені, курс, який ще не встановлений, тощо».
Звісно, всім нам хотілося б бути впевненими у своїй валюті не лише в межах країни, а й за кордоном, куди поки що з повною кишенею гривень не поїдеш — нікому, окрім нас, вона там не потрібна. Щоправда, інколи можна почути, в тому числі й від деяких керівних осіб Нацбанку, про наміри вже до кінця цього десятиріччя зробити гривню вільно конвертованою валютою — як долар, фунт, єна тощо. «Це ознаки ірраціональної ейфорії, — вважає Валерій Литвицький. — Не думаю, що найближчими роками гривня стане вільно конвертованою. Їй для цього треба пройти дуже довгий шлях. Іти ним, безперечно, треба. Але коли називають такі строки — це нагадує відомі заяви про строки побудови комунізму».
Словом, для того аби гривня стала у світі не менш шанованою валютою, ніж, скажімо, японська єна, треба ще дуже багато зробити. І однією з обов'язкових умов, наголошує головний радник НБУ, є зростання довіри до своєї національної валюти громадян України. Як свідчать дані про співвідношення грошових заощаджень населення у «наших» і «зелених» грошах, протягом десяти років існування гривні довіра ця, безперечно, зростала. Проте стабільною її назвати складно. Дуже вже наш народ не звик довіряти... політикам. А отже, щойно повіє вітром політичних змін — читай: на носі виборча кампанія — люди біжать до обмінних пунктів — купувати долари. У такі періоди валютні резерви Нацбанку солідно скорочуються. Закінчаться вибори — і знову гривня стає ближчою до серця, на неї зростає попит, а отже, й почувається вона значно краще.
Зміцнювати гривню треба, але поступово, «м'яко», а не ривками. Хоча іноді певні дії урядовців змушують банкірів вибирати менше із двох зол і йти на радикальні кроки, як це було минулого року.
Зрештою, було ж колись в Україні й таке: щойно з'явившись, гривня дуже довго трималася на рівні менше двох одиниць (1,8 — 1,86) національної валюти за долар. І могла, могла б стояти на меншій як 2 гривні за 1 долар США позначці й надалі... «1999 рік через безвідповідальну фіскальну політику був для гривні страшним іспитом, з якого обов'язково треба було винести уроки, — нагадує Валерій Литвицький. — І пам'ятати про те, що політика надмірних витрат, високих бюджетних дефіцитів має назавжди залишитися в минулому. І коли комусь хочеться закласти в бюджет вищий показник дефіциту — згадайте про 1998—1999-й»...
Що ж до фізичних характеристик гривні, то вона має справді світовий рівень захисту, і з кожною зміною підробити гривню все важче й важче. Тож чутки про те, що від уведення купюри номіналом 500 гривень відмовилися саме через високу ймовірність її підробки, безпідставні. Власне, ніхто від цього наміру й не відмовлявся. За словами Валерія Литвицького, він як головний радник НБУ рекомендуватиме запровадження п'ятисотенної купюри: «Зростають доходи, зарплата, тому як макроекономіст я вважаю впровадження купюри високого номіналу доречним як один із протиінфляційних заходів».
Коли саме ми з вами отримаємо шанс бодай побачити хрусткий 500-гривневий папірець (за деякими версіями, на ньому може бути зображений Григорій Сковорода, хоча це лише домисли), наразі сказати складно: питання вирішується.
ЦИТАТА
Голова Національного банку Володимир Стельмах:
— Гривня є і буде стабільною: динаміка розвитку не дає жодних підстав говорити про її нестабільність. Вона повинна бути стабільною, бо це — наша національна гордість, вона є основою нашого життя. Це атрибут держави. За 10 років гривня стала національною валютою. Але не зовсім, тому що у ваших кишенях ще багато «у. о.»...
