Зустрічайте! Проїзні третього тисячоліття

10.08.2006

      Справжню дорожньо-транспортну революцію для столичних водіїв та пасажирів громадського транспорту готує у Києві Головне управління транспорту, зв'язку та інформатизації. Передовсім, згідно з планом автоматизації, системи керування дорожнім рухом на основних автошляхах Києва мають встановити кілька сотень відеокамер, які фіксуватимуть номера та марки автомобілів, час і місце здійснення правопорушення. «Зафіксовані» водії отримуватимуть спеціальну квитанцію, ймовірно поштою, і в разі незгоди з «відеоміліціонером» матимуть змогу звернутися до суду. Однак фотографія з їхньою автівкою зберігатиметься у пам'яті камери ще протягом кількох днів, тому суд легко визначить, порушував водій Правила дорожнього руху чи ні. Така система вже діє у багатьох європейських містах, зокрема досвід Бухареста свідчить, що автоматизація системи керування дорожнім рухом сприяє скороченню кількості водіїв, які стоять у пробках, на чверть, економить пальне на 6 відсотків та зменшує забруднення довкілля на більш ніж 4 відсотки. Нарешті, нова система керування дорожнім рухом дасть можливість спеціальним диспетчерам спостерігати за переміщенням кожного виду наземного пасажирського транспорту, аби у випадку аварії швидше прийти на допомогу.

      Другим нововведенням стане соціально-транспортна картка киянина (про неї «УМ» коротко повідомляла днями). Пластикові проїзні безконтактного зчитування слугуватимуть як для транспортних, так і для фінансових та комунальних платежів, вони також матимуть особливий соціальний додаток для пільговиків та діятимуть як у метрополітені, так і в наземному транспроті. Як пояснив президент асоціації «Український союз учасників НСМЕП (Національна система масових електронних платежів)» Андрій Бірюков: при вході та виході з автобуса чи трамвая потрібно буде прикласти картку до спеціального пристрою, який зніме з неї гроші лише за ту кількість зупинок, яку пасажир проїхав. Таким чином потреба в кондукторах просто зникне, і пасажири не будуть переплачувати, якщо їм, наприклад, потрібно проїхати всього одну-дві зупинки. Орієнтовна вартість картки становитиме 12—15 гривень. Для приїжджих громадян продаватимуться разові картки і картки терміном на 7 днів. Як експеримент кілька тисяч карток уже пустили в обіг у київському метрополітені, але навіть при масовому використанні «проїзних третього тисячоліття» хоча б один турнікет для звичайного жетона залишать на кожній станції, оскільки реформування системи оплати за проїзд запроваджуватимуть поступово.

      Проте проблема полягає в тому, що не всі люди користуються пластиковими картками для здійснення розрахунків, більшість платить готівкою, що суттєво зменшує швидкість розповсюдження соціально-транспортних карток. До того ж близько 40 відсотків киян — пільговики, отже, оплачувати їхній проїзд, який вони фіксуватимуть своїми проїзними, мусить держава, а в неї, як відомо, бюджетні запаси не безмежні. Навіть у Брюсселі, одному з адміністративних центрів ЄС, подібну систему впроваджували протягом 5 років, адже цей проект дуже дорогий.

      Як зазначив заступник голови Київської міськдержадміністрації Іван Салій, соціально-транспортна картка має свої беззаперечні позитиви, зокрема вона може стати таким собі запобіжником проти корупції, яка процвітає, особливо серед керівників столичних паркінгів. Сьогодні в центрі Києва за безпеку вашої автівки з вас візьмуть щонайменше 10 гривень, при цьому всі комунальні господарства, які володіють автостоянками, офіційно заявляють про свою збитковість, а про розміри їхніх незадекларованих прибутків працівники Головного управління транспорту і зв'язку тільки здогадуються. Найприкріше те, що нечесним парковщикам у всьому потурають районні адміністрації: лише з Подільського району було надіслано звіт про стан паркінгів і вартість послуг, усі інші адміністрації запити Головного управління транспорту ігнорують. Тому найоптимальнішим варіантом держслужбовці вважають безконтактну картку, якою водії будуть розраховуватися за послуги на автостоянках замість того, щоб давати готівку в кишеню спритним «охоронцям».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

      У Києві увійшла в дію постанова про заборону на в'їзд вантажного транспорту до центру Києва. З 7 липня на центральних вулицях міста з'явилися патрулі, які кожному водію вантажівки видають текст нової постанови, а потім підказують, якою дорогою їм краще проїхати, не порушуючи закону.

      Для послуг транзитних автомобілів є Окружна дорога, Південний міст, а також у майбутньому — спеціальні бази біля Борисполя та у Білій Церкві. Щоб не перевантажувати трафік на київських дорогах, до центру столиці також заборонено в'їзд нетранзитних вантажних машин. У випадку необхідності підвозити матеріали на будмайданчик у центрі міста або в разі перевезення продуктів, які швидко псуються, водії повинні звернутися до Головного управління транспорту і зв'язку, де їм запропонують перевозити свій товар уночі, намалюють альтернативний маршрут перевезення та видадуть спеціальний дозвіл за окрему плату.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>