Хопа, попливли!

      У квітні 2004 року карту чорноморських поромних ліній, що поєднують Іллічівськ, Варну та інші порти Європи з торговельними центрами Середньої та Східної Азії, поповнить ще одна: Іллічівськ — турецький порт Хопа, що розташований неподалік від турецько-грузинського кордону. Проект поромного моста здійснений фахівцями судноплавної компанії «Укрферрі» на замовлення турецької фірми Park denizcilik. Про це розповів на зустрічі з журналістами, присвяченій 25-річчю відкриття поромної переправи між Болгарією та Україною, президент СК «Укрферрі» Олександр Курлянд, наголосивши, що це «вже друга поромна лінія, яка поєднає торговельні гавані України і Туреччини». У результаті наведення морської переправи «Іллічівськ-Дерінже» товарооборот між двома державами зріс майже на третину. А річний вантажооборот на маршрутах «Хопа-Іллічівськ» та «Хопа-Варна», за прогнозами аналітиків, може досягти півмільйона тонн.

      Після наведення поромного моста між Іллічівськом та Хопою, додав пан Курлянд, ця турецька гавань зможе стати базовою при постачанні до Іраку гуманітарних вантажів з держав Євросоюзу. Надійна переправа Іллічівськ-Хопа також сприятиме розвитку транзитного потенціалу України, зокрема подальшому зміцненню співробітництва з країнами Перської затоки. Місцеві вантажовласники виявляють також зацікавленість у продовженні поромних ліній Чорномор'я до гаваней Греції.

      Різні аспекти залучення поромних суден СК «Укрферрі» обговорювалися й на Першій глобальній конференції ООН з проблем розвитку держав, що не мають доступу до моря, яка недавно пройшла в Алмати. На діловому форумі наводилися, зокрема, вражаючі цифри торговельного обороту між країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону і Європою: щороку, за даними експертів, він сягає від 300 млрд. до 600 млрд. доларів. При цьому транспортна складова коливається в межах від 50 до 120 мільярдів, а очікуваний щорічний приріст становитиме у найближчій перспективі не менше 6 відсотків. Природно, що Чорноморський регіон і його поромні лінії є найвигіднішою і безпечною мережею маршрутів у трансконтинентальній торгівлі між Європою та Азією. Росте кількість заявок із країн Центральної Азії на перевезення вантажів у європейські країни. За підрахунками фахівців, лише товарооборот через трансконтинентальну магістраль, що раніше іменувалася Шовковим шляхом, завдяки зростанню продажу нафти і газу, золота і вугілля, бавовни та вовни, досягне у найближчі роки 27 млрд. доларів. Особливо сприяє збільшенню інтенсивності вантажопотоків на Євроазійському транспортному коридорі відкриття в 2001 році поромного моста в порту Актау, що виводить транспортні каравани через Баку, Закавказзя і Чорне море на трансконтинентальну магістраль в напрямку Казахстану і далі — на Китай і Південну Корею.