Два роки поспіль ми задовольняємося «сріблом» — для Києва це неприпустимо

21.07.2006
Два роки поспіль ми задовольняємося «сріблом» — для Києва це неприпустимо

Анатолій Дем'яненко в роздумах поруч із помічником Валерієм Зуєвим. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

      Сьогодні на полі столичного стадіону «Динамо» ім. Лобановського матчем між провідним київським клубом і одеським «Чорноморцем» почнеться 16-й чемпіонат України. Напередодні ж наставник динамівців Анатолій Дем'яненко розповів журналістам про готовність своєї команди до сезону. 47-річний фахівець, котрий вперше починає чемпіонат «у самостійному плаванні», пообіцяв докласти зусиль, щоб свято Ліги чемпіонів, пропущене нами торік, знову завітало до Києва. А почав Анатолій Васильович із розповіді про так зване міжсезоння, якого фактично й не було.

 

«Мундіаль»: для збірної — плюс, для «Динамо» — мінус

      — Як ви пам'ятаєте, попередній чемпіонат завершився 14 травня, після чого гравці «Динамо» роз'їхалися. Хто — до таборів своїх національних збірних, готуватися до світової першості, а хто й у відпустку. Тих, хто відпочивав, ми зібрали готуватися до нового сезону вже 5 червня на базі в Кончі-Заспі. Провівши кілька тренувань в Україні, вирушили на два закордонні збори, — нагадав Анатолiй Дем’яненко.

      Спочатку в чудових умовах Швейцарії намагалися втягнути хлопців у звичний робочий режим, при цьому проводили по два тренування щодня. Провели й кілька контрольних матчів, щоб не забувати про ігрову практику, але навмисно зі слабкими суперниками. Після цього на три дні повернулися до Києва, а потім полетіли до Австрії, де мешкали й тренувалися просто в розкішних умовах. Футбольне поле було гарним, але тут нам бракувало спарингів. Найприкріше, що зірвалася зустріч зі збірною Кувейту 12 липня. Довелося організувати двосторонню гру між своїми футболістами, однак вона не може замінити справжній матч.

      Гравці збірних після завершення виступу в Німеччині отримали невеличку відпустку, а 8 липня приєдналися до команди в Австрії. Звісно, їхня робота відрізнялася від занять основної групи, оскільки збірникам потрібно було прийти до тями після «мундіалю»...

      — Цього року підготовка «Динамо» вийшла незвичною. Чемпіонат завершився як ніколи рано, але велика група гравців виступала за збірну України. Це краще для команди чи гірше у порівнянні з підготовкою в Ялті у попередні роки?

      — Випадок справді унікальний через дебютну участь збірної в чемпіонаті світу. Я в цьому для команди бачу більше мінусів, адже одна частина команди відпочивала, а інша грала в Німеччині. Так вийшло розбалансування, гравці перебували в різному фізичному стані. Я навіть вирішив не залучати до дуелі на Суперкубок Гусєва й Несмачного, які, за висновком лікарів, потребують додаткового відпочинку через отримане колосальне навантаження під час чемпіонату світу. Тому вони займалися легкими пробіжками й індивідуальною роботою.

      — Чому, на відміну від «Шахтаря», ви на матч за Суперкубок прилетіли лише за дві з половиною години до його початку? Крім того, посадці вашого літака ледь не завадила гроза...

      — Ми порадилися з досвідченими футболістами — Ребровим, Шовковським — і вирішили: краще відпочити й потренуватися вдома, ніж мучити себе психологічно в Одесі.

      — Наскільки «Динамо» готове до кваліфікаційних матчів Ліги чемпіонів, що почнуться вже наступного тижня?

      — Усе ж таки сподіваюся, що ми добре готові як фізично, так і психологічно. Це ми довели минулої неділі виграшем першого трофею сезону — Суперкубок України. Причому в кваліфікації Ліги чемпіонів я розраховую вже на всіх футболістів — і збірників, і, звісно, тих, хто готувався до сезону значно довше. Якби ми стартували не з другого, а з третього раунду відбору Ліги, я б дозволив гравцям збірної відпочивати довше.

      До бесіди приєднується присутній на прес-конференції поруч із тренером Олександр Шовковський.

      О.Ш.: — Зрозуміло, що тиждень для відпочинку — замало: це не відпустка, а так, китайська підробка. Але ми розуміємо, що така доля футболістів, на команду чекають важливі матчі, в яких вона потребує мати в своєму розпорядженні всіх гравців.

Корреа «вкотився» в «Динамо» швидко, а Верпаковскіс — «викотився»

      — Анатолію Васильовичу, як ви збираєтеся використовувати бразильського новачка Карлоса Корреа?

      — Я вважаю його вдалим поповненням команди. На відміну від багатьох інших гравців, що приходили в «Динамо» в різні роки, він витримав увесь тренувальний процес. Зазвичай новобранці дуже важко звикають до наших вимог, а Корреа «вкотився» напрочуд швидко. Наразі претензій до нього на тренуваннях немає, ми сподіваємося, що в Києві Корреа прогресуватиме.

      За спеціалізацією цей бразилець — опорний півзахисник, але у матчі з «Шахтарем» ми його використали попереду в атакувальних діях, а Юссуфу доручили більше оборонних функцій. Як ви бачили, це себе виправдало — Корреа і пас віддав гольовий, і пенальті заробив. Бразилець узагалі виглядає доволі різностороннім футболістом, у нього вистачає майстерності й забити, й винести м'яч від воріт.

      — Крім Нінковича, у матчі за Суперкубок травму отримав і Родольфо. В якому вони стані?

      — Обидва ці футболісти перебуватимуть у гіпсі шість тижнів, лише після цього приступлять до індивідуальних занять. У бразильця — тріщина, у серба — перелом.

      — Чи повернувся до команди румун Гіоане?

      — Так, Тіберіу тренується за індивідуальним графіком під наглядом лікарів. Сподіваємося й віримо, що все з ним буде гаразд і Гіоане ще допоможе «Динамо».

      — Що відбувається з Ротанем?

      — Руслан, здається, втратив упевненість у власних силах — нині треба її знайти якомога швидше. Можливо, на нього вплинули сімейні обставини. Руслан переживав за дружину — коли він був на чемпіонаті світу, в нього народилася дочка.

      — А з Верпаковскісом? Адже він теж подавав великі надії й показував добрий футбол одразу після приходу в «Динамо», але потім «згас»...

      — Тут інша ситуація, в якій винен, вважаю, сам Маріс. Я декілька разів із ним розмовляв, роз'яснюючи, що втратити ігрові кондиції легко, а шукати можна роками. У Верпаковскіса були психологічні проблеми особистого характеру, у спілкуванні з деякими партнерами.

Відділ кадрів

      — Розкажіть, будь ласка, про можливі переходи гравців «Динамо».

      — Захисника молодіжної збірної Яценка ми залишаємо в «Металісті». Стосовно продажу Алієва й Пеєва ведуться переговори. Натомість «Динамо» вчора ще на п'ять років продовжило свої стосунки з Артемом Мілевським. Ви помітили, що останнім часом він значно додав у своїй грі й обіцяє вирости у висококласного футболіста. Але працювати йому ще є над чим.

      Крім того, я сподіваюся, що кожного року кількість українців у нашому чемпіонаті збільшуватиметься, тому нам потрібно мати в розпорядженні чимало співвітчизників.

      — До речі, як ви ставитеся до ліміту на легіонерів?

      — Мені як клубному тренерові хочеться поставити в склад найсильнішого на сьогодні гравця, незалежно від національності. Але вважаю, що ліміт має існувати, адже нам треба піднімати український футбол — треба дивитися правді у вічі. Україна має бути гідно представлена на всіх великих футбольних форумах, тому мусимо залучати до матчів вищої ліги більше власних хлопців. Але при цьому має існувати контакт між наставниками клубів і національної команди — треба знаходити спільну мову в цих питаннях.

      О. Ш.: — Якщо вам цікава моя думка, то тут палиця з двома кінцями. Запровадження ліміту на легіонерів може негативно відбитися на тренері клубу, але приємніше для наставника збірної України.

      — Як ви ставитеся до того, що нині контракти підписуються зазвичай на п'ять років? Адже це може розхолодити футболістів, заспокійливо вплинути на їхню психологію.

      А.Д.: — Усе залежить від футболіста, від його людських якостей. Так, у нього будуть гроші, але ж, крім цього, потрібно мати якусь мораль. Я не вірю, наприклад, що Мілевський заспокоїться й кине грати. Футболіст має реалізувати себе, продемонструвати свої здібності, щоб «засвітитися» й, можливо, виступати десь за кордоном у гарному клубі.

      — Стосовно Олександра Алієва президент Ігор Суркіс сказав, що після підписання контракту Олександр «піймав зірочку». Ваша думка з цього приводу?

      А. Д.: — Алієв — це окрема тема...

      О. Ш. — Можливо, ви не знаєте, але в нормативних документах ФІФА існує такий пункт, за яким  за зниження результатів, втрату майстерності заробітна плата футболістів знижується на 20 відсотків. Так само і у випадку покращення гри передбачено підвищення платні, тому прагнути навіть у фінансовому плані завжди є до чого.

      — Питання й до тренера, й до Олександра. Яке враження на вас справляє Олег Лужний як тренер — новачок серед помічників Дем'яненка?

      О. Ш.: — Лужний — гравець, який віддав «Динамо» багато років свого життя, був лідером і символом команди. Крім того, він провів кілька сезонів у складі лондонського «Арсеналу», тому з його приходом, думаю, «Динамо» отримає більше козирів у підготовці й організації гри, у нас з'являться додаткові тактичні можливості.

      А. Д.: — Цілком згоден із Сашком, досвід такого гравця нам знадобиться. Я давно знаю Олега як чудову людину й футболіста, тому й запропонував йому увійти до тренерського штабу. Ви самі пам'ятаєте, як він грав, — справжній боєць, котрий не полюбляє, коли хтось береже себе на полі. Тому в плані самовіддачі в команді все буде в порядку, тим паче голос у Лужного гучний...

Завдання на сезон

      — Чи проглядав хтось із тренерів матч у Казахстані, в якому визначався суперник «Динамо» у кваліфікаційному матчі Ліги чемпіонів? І з ким би з двох команд ви радше б зіграли?

      А. Д.: — Віктор Кондратов бачив першу зустріч між казахстанським «Актобе» й латвійським «Металургсом». Крім того, у нашому розпорядженні будуть касети з обох матчів. А вибирати, з ким грати, я вважаю нечемним — треба поважати будь-якого суперника, адже недооцінка може призвести до прикрих наслідків.

      — Анатолію Васильовичу, можливо, відповідь на це питання виглядає очевидною, але все ж таки, які завдання перед командою у новому сезоні?

      — Ви знаєте, що у внутрішніх змаганнях цілі у «Динамо» максимальні: виграш золотих медалей чемпіонату і Кубка України. Два роки поспіль ми задовольняємося «сріблом» — для Києва це неприпустимо. У Кубку чемпіонів для початку ставимо завдання потрапити до групового етапу, а потім уже будемо знаходити нові завдання.

Душа й тіло Шовковського відновлюються по-різному

      — Олександре, чи не з'явилося у вас після повернення з чемпіонату світу відчуття буденності?

      — Якщо воно з'явиться, то з дозволу наставників треба поповнювати тренерський штаб команди. Наразі ж є втома, в першу чергу, психологічна. Адже навантаження на світовому форумі не зрівняється навіть із матчами Ліги чемпіонів. Але не можна зупинятися, сказавши собі, що після чемпіонату світу мені нічого не потрібно. Досягнення будь-якої мети полягає в тому, що воно ініціює подальший рух уперед.

      Душа й тіло відновлюються по-різному: психологічно легше налаштуватися на новий етап у кар'єрі, ніж фізично. Але я з розумінням ставлюся до того, що відбувається, з оптимізмом дивлюсь у наше динамівське майбутнє й готуюся до кожного конкретного матчу.

      — Чи залікували ви вже травму плеча?

      — На жаль, не все так гладко, як хотілося б, щоб воно було. Ви багато чого не знаєте, але це, мабуть, вам і не потрібно. Скажу лише, що час виймати пластину з плеча настав, але часу на це у мене немає, тому намагатимуся терпіти до закінчення року.

 

ЛІГА ЧЕМПІОНІВ
Помиють динамівці бутси у Балтиці

      Суперником київського «Динамо» у другому колі кваліфікації Ліги чемпіонів став «Металургс», який завдяки пенальті, забитому на виїзді, зумів виграти двораундову дуель у казахстанського «Актобе». Перший матч протистояння українців і латвійців відбудеться найближчого вівторка у Лієпаї на березі Балтійського моря.

      Кубок чемпіонів. 1-й кваліфікаційний раунд (повторні матчі, результати середи): «Актобе» (Казахстан) — «Металургс» (Латвія) — 1:1 (перша зустріч — 0:1), ТНС (Уельс) — «МюПа» (Фінляндія) — 0:1 (0:1), «Широкі Брєг» (Боснія і Герцеговина) — «Шахтар» (Білорусь) — 1:0 (1:0), «Аполлон» (Кіпр) — «Корк Сіті» (Ірландія) — 1:1 (0:1), «Хафнарфйордур» (Ісландія) —  ТВМК (Естонія) — 1:1 (3:2), Б36 «Торсхавн» (Фарери) — «Біркіркара» (Мальта) — 2:2 (3:0), «Нова Горіца» (Словенія) — «Лінфілд» (Півн. Ірландія) — 2:2 (3:1).