Наказано вижити

27.05.2006
Наказано вижити

Окодува придивлявся до динамiвської футболки, а обрав шахтарську. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА)

      На футбольних полях країни наразі панує затишшя, але різного роду події вирують у кабінетах клубів. Справжню революцію переживає наразі запорізький «Металург». Команда, пробившись до фіналу Кубка України, здобула право грати на європейській арені, але, попри це, проблеми запоріжців не оминули. Столичний «Арсенал», який зберіг прописку у вищій лізі, зараз знову бореться за життя. Команда б'є у дзвони і шукає хоч якихось власників чи спонсорів замість незацікавленої нової столичної влади...

 

«Металург» (З)

      Спочатку несподівано, передусім для Віктора Межейка, засновники клубу вирішили прибрати його з посади президента «Металурга», на якій він трохи не дотягнув до чверті століття. Пан Межейко натякав на політичні мотиви його звільнення, мовляв, відмовився вийти з Партії регіонів, але в «блакитному» Запоріжжі у це не надто віриться. Особливо з огляду на сумнівні фінансові операції, про які розповідала «УМ» і до яких були причетні клуб та горезвісний благодійний фонд «За добробут Запорізького краю». Достатньо бодай того факту, що корупційною багнюкою заляпало й міського голову Євгена Карташова.

      Не обійшли «незлим тихим словом» і тренерський штаб клубу (В'ячеслава Грозного і його помічників наставник алчевської «Сталі» Анатолій Волобуєв узагалі назвав «шулерами»). В результаті пертурбацій пан Грозний, який півроку носив приставку виконуючого обов'язки головного тренера, полишив «Металург» слідом за президентом. Ще під час керування київським «Арсеналом» на Грозного падала тінь причетності до організації договірних матчів, а тут під цю статтю попав і вже екс-президент Межейко. Тож, можливо, саме ці махінації і не сподобалися акціонерам клубу, що й стало причиною подвійної відставки. До речі, з «Арсеналу» В'ячеслава Грозного звільняли зі схожим скандалом.

      Ще одним каменем спотикання у функціонуванні запорізького клубу є стадіон на вулиці Валерія Лобановського, будівництво якого завершується. Дату здачі арени переносили вже п'ять разів. Напередодні виборів мер Карташов клявся, що це станеться 9 червня, але зараз ідеться вже про серпень — крайню дату для оцінки споруди експертами УЄФА. Трибуни і господарчі приміщення вже зведено, до кінця травня має бути здано котельню з підігріву поля й обігріву під трибунами. До речі, унікальність поля в тому, що воно матиме підгрунтовий полив і підігрів, причому не водою, а антифризом, а також дозоване комп'ютером удобрення газону. Ще місяць піде на облаштування належним чином приміщень для журналістів та іноземних делегацій, тренувальних залів, системи зв'язку і відеоспостереження.

      Крім також не зовсім прозорих операцій із несподіваними змінами підрядників і постачальників обладнання, постає головне питання: кому належатиме сучасна арена? Підконтрольні мерії місцеві ЗМІ нагадують, що наближений до Карташова «Індустріал-банк» вклав у будівництво мільйон гривень, але «забувають» написати, що місто витратило на цей соціальний об'єкт 67 мільйонів народних грошей! Тому опозиційні міському голові депутатські фракції міськради мають право застерігати: «на халяву» стадіон приватному клубу «Металург» не дістанеться — нехай викуповує згідно з кошторисом, оплаченим передовсім iз міського бюджету. А вартість спортивного довгобуду вже сягає ледь не ста мільйонів гривень. Тому ходять розмови, ніби власники клубу на посаду пана Межейка підшуковують людину, здатну домовитися з досі незговірливими депутатами міської ради. Як то буде?

«Арсенал»

      Після зміни міського голови Києва змінилося й ставлення столичної влади до «Арсеналу». Фінансування команди припинено. «УМ» уже писала про скандал, який намічався навколо переходу нігерійського нападаючого киян Емануеля Окодуви до «Шахтаря» (на бомбардира претендувало також «Динамо»). Але позавчора донеччани владнали всі фінансові питання з «канонірами», й задоволеними залишилися як обидва клуби, так і футболіст. Гроші за трансфер кращого гравця «Арсеналу» дозволять команді певний час залишатися на плаву, але не відомо, як довго. Адже, скоріше за все, мер та Київрада відмовляться від клубу. Тому основним головним болем «муніципалів» залишається пошук спонсора, який дозволив би продовжити п'ятирічне існування не тільки команді майстрів вищої ліги, а й дитячій школі. За право стати титульним (генеральним) спонсором «Арсенала» клуб просить не таку вже й значну суму — близько 3,5 мільйона гривень. Мабуть, у наш час, коли деякі бізнесмени підтримують команди чи навіть цілі види спорту лише для власного задоволення, футбольний клуб вищої ліги здатен привернути увагу фінансових структур.

      А поки що у прес-релізі, розповсюдженому офісом «канонірів», зазначається: «Робиться все, щоб для «Арсеналу» найближчим часом не настала процедура ліквідації. Не виключені подальші трансфери гравців у випадку надходження пропозицій з інших клубів. Потрібно пожертвувати зірками з надвисокою зарплатнею як для бюджету клубу й консолідувати зусилля, пов'язані з економічними засадами його функціонування».