«Кінофорум Україна-2006» — подія, яка ставить під сумнів факт того, що кіно в Україні переживає трагічний період у своїй історії, який узагалі невідомо коли закінчиться. Три дні «Кінофоруму» були розписані похвилинно, розпочиналися рано-вранці, закінчувалися пізно вночі, а з ідеєю побачити і почути все я розпрощалася відразу ж, як прочитала програму. З'їзд Асоціації сприяння розвитку кінематографа в Україні, форум Асоціації кінопродюсерів, кінокампус, майстер-класи від «Школи Голлівуду в Україні», семінари, презентації, допрем'єрний перегляд фільмів... І хоча про ідеальний стан нашого кіновиробництва та прокату не доводиться говорити навіть за такої насиченості та різноманітності «Кінофоруму», заводити пісню про занепад не хочеться.

Щоб підтримати хирлявий вітчизняний кінопроцес, створено доволі премій творцям — режисерам, операторам, акторам, а бізнесовий «Кінофорум» заснував свою «Національну премію кінобізнесу України» для людей, які диктують моду в кіноіндустрії на наших теренах. 26 квітня в кінотеатрі «Україна» перед сеансом російського фільму Олександра Балабанова «Мені не боляче» вручили 12 премій, 2 спеціальні відзнаки і пафосний букет троянд та іменинний торт генеральному директору компанії «Кінофорум України» Андрію Різолю на честь його дня народження. Захід пройшов доволі зіжмакано — година безсенсовного фуршету (якби не шаровий, але дуже вартісний культурологічний журнал «ШО», ризик не дочекатися кульмінації був доволі високим), півгодини очікування невідомо чого в залі і якась сором'язлива церемонія вручення нагород. Причому люди, які купили у касах квитки на фільм, постраждали ні за цапову душу.

Та хоч раз у житті хто не говорив, що діти — квіти життя, але краще хай ростуть на чужій грядці?.. Любимо ми пожартувати зі своїх маленьких монстрів, коли не можемо їх «подолати», а заодно начебто i з себе покепкувати. Та з часом це невміння брати на себе відповідальність (і за маленького ближнього, і за власне слово) намертво вростає в мозок і серце, і лише надокучливий розум час від часу нагадує «про нагальне питання духовності». І на цей голос знаходиться зручне рішення: паперова круговерть указів-наказів, свят-років дітей в Україні.