Безпринципні позиції списку «Народної опозиції»

      54-річний дніпропетровець Володимир Миколенко дуже хотів стати депутатом. А на шляху до досягнення мети, як відомо, всі засоби добрі. Тому такі дрібниці, як політичні симпатії, ідеологія тощо, стати на шляху Володимира Миколайовича до омріяного депутатського значка не могли й поготів.

      Спершу пан Володимир був одним із лідерів Індустріальної районної організації у Дніпропетровську партії «Реформи і порядок». Потім подумав-подумав, і написав заяву до «Народного союзу «Наша Україна». Однак чи то політичні перспективи і цієї сили здалися йому непевними, чи то однопартійці не оцінили належним чином заслуги Миколенка, але незабаром він уже оббивав пороги Блоку Юлії Тимошенко. Усе з тим самим проханням: включити його до списку кандидатів у депутати Амур-Нижньодніпровської районної ради.

      Однак і цього разу щось не склалося. Але депутатом Володимир Миколайович таки став. Посісти крісло районного обранця йому вдалося завдяки членству у списку... «Народної опозиції» Наталії Вітренко, де, на його щастя, до своїх лав брали всіх.

      Хоча, варто зазначити, у лавах політичної сили Наталії Вітренко є кадри й значно колоритніші. Один із «народних опозиціонерів», приміром, після того як через суд зняв із себе діагноз «шизофренія», примудрився розмістити в одній газеті оголошення про те, що задовольнить сексуальні потреби жінок різного віку. От тільки, на свою біду, у контактних даних вказав телефон директора своєї школи. Іншого, мовляв, у нього тоді не було. Звісно, «загримів» чоловік під фанфари... Але тепер утер носа всім. Бо ж він у районній раді засідатиме, а скільки директорів і різного гатунку керівників депутатами хоча б такого рівня стати так і не змогли.