Особливості національного здоров'я

      Полювати цієї неділі за скарбами древнього Києва пропонують усім охочим представництво ООН в Україні, ресурсний центр «Гурт», центр волонтеріату «Добра Воля» та інші організації. Гра має на меті привернути увагу до проблематики СНІДу, одним із способів боротьби з яким є якраз інформування населення, чому в Україні, у порівнянні з іншими європейськими країнами, приділяється дуже мало уваги. І навіть якщо розмови на тему чуми ХХІ століття комусь не є цікавими вже із самого початку, то, звичайно, тільки тому, що він, на щастя, не стикнувся з хворобою ніс до носа. Ясна річ, краще, щоб цього ніколи не сталося, а це залежить передусім від поінформованості населення. Ті ж, хто відчув страх чотирьох літер — СНІД — на власній шкірі, згадують про це зі сльозами та жахом. Один з організаторів гри «Мисливці за скарбами», попередній Посол доброї волі ООН, співачка Ані Лорак ділиться досвідом: «Пригадую, коли я вперше відвідувала хворих на СНІД, то в Білій Церкві познайомилася з молодою дівчиною, яка розповіла мені свою історію. Вона була вагітна, коли ж настав час народжувати, в останній момент виявили страшну хворобу, а це, зрозуміло, дуже великий ризик, що й дитина вже народиться інфікованою. «Мені ніхто не сказав, що треба було робити», — нарікала тоді вона. І навіть лікарі не знали, як вчинити. А в таких випадках треба робити кесаревий розтин. Тобто навіть якщо на рівні самих медиків зустрічаєшся з незнанням елементарних речей, що вже говорити про людей, які не причетні до медицини. Я закликаю всіх не тільки цікавитися такими актуальними питаннями, як СНІД, а й інформувати про них знайомих. У свою чергу, я завжди готова прийти на допомогу, зокрема, коли буваю на гастролях в різних містах, запрошую ВІЛ-інфікованих людей, щоб вони теж відчували себе частиною суспільства, а не виокремленою групою».

      Подруга Ані Лорак, теперішній Посол доброї волі ООН Лілія Підкопаєва, доповнює: «Мене як представника спорту здоров'я нації дуже хвилює. Тому я завжди активно пропагую відкриття спортивних секцій та гуртків, а також залучення до них молоді. Зовсім нещодавно я відвідувала дитячі будинки з ВІЛ-інфікованими дітьми в Донецьку та Макіївці. (Голос Лілії починає тремтіти. — Авт.) І ви знаєте, коли ці діти, трьох-чотирьох років, тягнуть до тебе руки і кажуть «Ма-ма, ма-ма!»... Мої друзі-бізнесмени, які теж відвідували ці будинки, вийшовши звідти, відразу сказали, що тепер переглянули своє життя, почали діставати гроші і купувати, що потрібно, — телевізори, іншу техніку тощо».

      Ідея саме такого, ігрового способу інформування населення про СНІД виникла в міжнародного волонтера ООН, який уже рік мешкає в Україні, Томазо Маріллі: «Ми намагаємося вигадувати щоразу інші заходи для молоді, щоб привернути її увагу до цієї проблеми. І ми подумали, який же вигадати спосіб, щоб залучити якомога більше різних за віком, соціальним статусом та уподобаннями людей? Відповідь була такою: рухливу, інтерактивну гру, в якій би захотіли взяти участь студенти, журналісти, митці, а також ті, хто хотів би виграти призи або розважитися. У нас, в Італії, проводили схожі ігри, щоправда, вони були лише розважальними, без такого повчального, актуального нахилу. Одного разу я брав участь у такій грі, а вже наступного року був її організатором».

      У забаві братимуть участь команди по 3—4 особи. Капітан команди реєструє учасників — заповнює реєстраційну форму та сплачує внесок — 25 гривень. Організатори пояснюють необхідність сплати витрат на організаційні моменти. Кожен з учасників, а їх — кажуть у оргкомітеті — очікують близько чотирьох тисяч, отримає презервативи від організаторів, а також вісім подорожей на двох Україною та Європою — для переможців. Загальний «алярм» починається в обідню пору в центрі, де команди отримують перше із семи завдань-підказок, і починають рухатися по місту. Учасники гри відвідуватимуть різні волонтерські центри, таким чином дізнаючись їхні адреси (частина питань, звісно, буде присвячена темі СНІДу), де будуть працювати представники оргкомітету. Потрапити в наступну точку «полювання» можна буде, лише відгадавши завдання, яке дали на попередній. Усі ці орієнтири об'єднано в ланцюжок, який має пройти кожна команда, щоб перемогти. Переможцями вважатимуть перші 10 команд, які прийшли до фінішу. Причому рухатися по місту можна буде тільки на метро або пішки.

      Організатори говорять, що учасники гри також залучатимуть інших: можливо, якась команда зв'язуватиметься з кимось по телефону, щось розпитуватиме у перехожих, адже гра, в першу чергу, інтелектуальна та потребує активності учасників. Закінчиться гра аж під вечір, орієнтовний час — 17-та година.

      Чи братимуть участь у перегонах самі Посли доброї волі ООН? Ані Лорак вже запланувала на 19 березня концерт, а Лілія Підкопаєва пообіцяла прийти сама і запросити друзів-спортсменів Яну Клочкову, Олега Лисогора, та інших, зокрема, співака Андрія Кравчука, «який, я знаю, займає активну позицію в цих питаннях».