«Весілля» на пуантах

      Про оперу Моцарта «Весілля Фігаро» не чув хіба що безнадійний у своїх перспективах музофоб. А тому з'явись цей твір у репертуарі Національної опери, хоча б одне визначення на кшталт «ну от, іще одне «Весілля»» йому було б гарантовано. (Опера про шлюб меткого пана Фігаро є в репертуарах десятків музичних театрів Європи). Тож театр під керівництвом Петра Чуприни вирішив не лише пошанувати Моцарта постановкою його «Фігаро», але вдихнути у цей твір нове життя і презентувати його... у жанрі балету.

      Музичну композицію до вистави «Весілля Фігаро» взявся скомпонувати диригент-постановник Олексій Баклан. 34 музичні твори Вольфганга Амадея, більшість з яких раніше в Україні не звучали, були з'єднані в єдине ціле, «в музично-драматичній логіці, коректно і цікаво» (визначення Петра Чуприни). Ініціативу диригента підхопив і постановник Віктор Яременко — він на перший план в історії Сюзанни та Фігаро вивів її щедрий і тонкий гумор, який, як з'ясувалося, на танець при творчому підході блискуче проектується. Тож є сенс говорити про подвійну унікальність «Весілля Фігаро»: сворення нового балету сьогодні — явище ледь не сенсаційне, а балету комічного — і поготів.

      Якщо раніше багато хто просто не підозрював, що музика Моцарта провокує на численні фривольні жарти, то Яременко цю її чесноту вирішив поексплуатувати від душі. У «Весіллі Фігаро» — два акти, шість картин і безліч цікавих придумок хореографа. Як-то варіації Керубіно із скакалкою, сцени «Сон Марцеліни», «Керубіно в армії» та інші. А в сцені «Марцеліна на риболовлі» Віктору Яременку на виручку прийшли музиканти, які люб'язно погодилися з оркестрової ями підв'язувати рибу на вудку.

      Хореографія «Весілля Фігаро» — відверто неокласична, а ось у декораціях художник Марія Левитська вирішила максимально зберегти епоху Моцарта. Головні партії у виставі виконують Олена Філіп'єва, Тетяна Голякова, Наталя Лазебникова, Андрій Гура, Віктор Іщук, Іван Козлов та інші. Прем'єра балету — сьогодні. Бажано скористатися саме цієї датою, оскільки наступне «Весілля Фігаро» в Національній опері відбудеться не скоро (у планах на березень його немає). Днями вистава у повному складі — балет та оркестр — виїжджає на гастролі до Швейцарії, де матиме кількаденні гастролі і заодно виконає одну важливу функцію. Розповість Старому Світові, що й тут, в Україні, Моцарта люблять, шанують і пам'ятають про 250-річчя з дня народження композитора, яке рішенням ЮНЕСКО відзначатиметься протягом усього року.

ПРЯМА МОВА

Олексій Баклан, диригент-постановник:

      — Над цією роботою ми працювали із задоволенням, і цей позитивний дух перейшов на виставу «Весілля Фігаро». А до неї прикладом компонування матеріалу з нуля була вистава «Віденський вальс», яку я створив за творами Штраусів. У «Весіллі Фігаро» ми виконуємо музику, яка до цього в Україні не виконувалася. Ми діставали ноти в Словенії, Австрії — була проведена велика робота, дуже багато людей нам допомагало. Першим запитанням Петра Чуприни, художнього керівника Національної опери, після того, як він послухав музику, було: а чи не забагато тут швидких темпів? Дійсно, це балет дуже темповий, «швидкісний», але це ми робили навмисно. Свідомо завищували планку динаміки вистави, бо ми хотіли показати саме «Безумний день», а не, скажімо, тиждень чи місяць. Така динаміка вимагає особливої майстерності від оркестру. Та й сама стилістика, технічні вимоги, які ставить Моцарт до оркестру, особливо до струнної частини, вимагає від музикантів серйозної роботи. Тож рівень нашого оркестру завдяки цій виставі обов'язково зростатиме.