Сучасна діагностична апаратура дозволяє помітити патологію плоду задовго до того, як дитина з'явиться на світ, і часто слабеньке дитятко, яке щойно залишило материнську утробу, мусило прямувати до операційного столу, щоб дожити бодай до свого першого дня народження. Втім навіть оперативне післяпологове втручання медиків мало чим допомагало малюкам зі складними вадами серця — часто діти народжувались у такому важкому стані, що після операції ледь виживала шоста частина маленьких пацієнтів. Відтепер у них з'явився шанс на спасіння, повідомляє сайт газети Washington Post. Американські лікарі провели унікальну операцію на серці 30-тижневого плоду, помістивши малюсінький стент у «м'яз життя» дівчинки, яка перебувала в утробі матері. Таким чином хірурги Дитячої лікарні Бостона (штат Массачусетс) уперше в історії медицини оперували людину ще до її народження.

Вітчизняну галузь охорони здоров'я очікують зміни: Міністерство охорони здоров'я презентувало «Національний план дій в інтересах здоров'я народу України» — так звану «дорожню карту» розвитку галузі, яка передбачає розробку низки державних програм, зміни до чинних законів та ухвалення нових. За словами віце-прем'єр-міністра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка, всі останні роки держава викидала кошти (причому не надто великі) на лікування населення, яке вже страждало від великої кількості недугів, нова ж програма робить акцент на профілактиці хвороб. Тоді й смертність українців зменшиться, а індекс людського розвитку, навпаки, збільшиться.

Ні для кого не секрет, що молодих, а тим паче досвічених, лікарів майже неможливо умовити працювати в селі — фахівці, яких так не вистачає у глибинці, впираються чим тільки можуть, аби не потрапити до якогось депресивного району, далекого від благ цивілізації. Як показала практика, ані палкі заклики урядовців, ані примусове направлення випускників медичних вузів «на село» позитивного результату не дали.

Енергії Григорія Фомича позаздрить і двадцятирічний — свою кругленьку дату дідусь святкував аж ніяк не в ностальгійних спогадах про буремну молодість, а в танцях у запорізькому нічному клубі «Революція». Щоправда, життя Григорія Чебукіна не завжди було таким веселим: почав працювати ще в 16 років, був годувальником для всієї родини, а на пенсію пішов лише в 94 роки.