Назва фільму звучить дещо незвично. На перший погляд, може навіть здатися, що автори не надто мордувалися, винаходячи власного «лісапєда». «З найкращими побажаннями! Енвер.» — ось так зветься стрічка. І думайте, шановні, що кому заманеться. Насправді ж саме таку назву має останній альбом всесвітньо відомого музиканта Енвера Ізмайлова: винахідника особливої техніки гри на гітарі, коли обидві руки працюють на гітарному грифі, мов на клавіатурі. Ця техніка називається теппінг. Невтаємниченим це загадкове слово нічогісінько не говорить. Але якщо вам доведеться почути гру Енвера у записі, ви ніколи не повірите, що музикує одна людина. Ізмайлов своєю диво-грою цілком ладен замінити цілий ансамбль.

У Будинку актора, що в центрі Києва на Ярославовому валу, відкрилася виставка художника Валерія Франчука «Плоди саду людського», яка триватиме до 10 лютого. Це невелика частина серії про ту, як каже Валерій Франчук, «вічну землю українську» з її храмами, зі «святими деревами, які є на нашій землі». Ця серія супроводжує митця вже чверть століття («Час від часу я показую новий шматочок»). До речі, цей розділ є найбільшим у презентованому на відкритті виставки альбомі «Ода творцю світу», в якому — близько ста творів. Розділом «Плоди саду людського» альбом завершується, а відкривають його «Джерела», за якими ідуть «Чорна биль», «Розгойдані дзвони пам'яті», «Молюсь за тебе, Україно!» і «Тиша старого міста».

Міжнародний кінофестиваль у столиці Німеччини, який відкриється 9 лютого, традиційно вважається одним із трьох (поряд iз Каннами і Венецією) найбільших і найавторитетніших кінематографічних форумів світу. Як це не парадоксально, з огляду на ситуацію у вітчизняних екранних мистецтвах, одначе так само традиційно в останнє десятиліття українці присутні у програмах Берлінале. У найповажнішій із них — конкурсній — рідко (скажімо, три роки тому Степан Коваль навіть виграв «Срібного ведмедя» у конкурсі короткометражних фільмів), зате в інших буваємо і навіть щось виграємо. Річ у тім, що фестиваль складають, окрім двох конкурсів, ще кілька програм. У двох із них надибуємо імена наших режисерів.

У першій половині дня у вівторок пів-Києва, включаючи і секретаріат Президента України, лихоманило в очікуванні французької зірки Жерара Депардьє. В офіс бізнесмена Хареса Юсефа, який займався приїздом друга Жерара, повсякчас дзвонили журналісти провідних газет, журналів і телеканалів, прес-секретарі, адміністратори, редактори з проханням хоч маленького, але ексклюзиву. Пан Харес сказав «УМ», що в паризький аеропорт месьє Депардьє приїхав на мотоциклі, а в Києві від трапу і до середини середи програма французького актора, винороба, ресторатора, донжуана була розписана по хвилинах — обід і поселення в Прем'єр-Паласі, інтерв'ю на «Інтері» та «1+1», зустріч із пресою, оглядини кіностудії імені Довженка, переговори про виробництво майбутнього міжнародного блокбастера «Тарас Бульба» із гуманітарним віце-прем'єром В'ячеславом Кириленком і міністром культури Ігорем Ліховим і, врешті, візит до Президента і приятеля — Віктора Ющенка. Вiднедавна i славетний французький актор потрапив до його кола «любих друзiв».