Фабрика мрій

01.02.2006
Фабрика мрій

Проект на 100 мiльйонiв доларiв — є що обговорити.

Кіноматриця. Революція

      По завершенню роботи над фільмом Orangelove його продюсери Аліна Панова та Володимир Хорунжий разом з інвесторами, концерном «Київ-Донбас», в особі В'ячеслава та Олександра Константиновських, планують збудувати кіностудійний комплекс повного циклу недалеко від Києва. За проектом, він складається з 12 знімальних павільйонів (загальним метражем 75 тисяч кв. м), які в майбутньому дозволять створювати не тільки кінопроекти, а й низку телепроектів, серіалів, ток-шоу, будь-якої відеопродукції та реклами; а також лабораторії для обробки плівки і цифрового сканування, приміщення, яке дозволить здійснювати повний постпродакшн, і павільйон для запису симфонічного хору та оркестру. Згідно з планами, на території цього комплексу (земельна ділянка площею 50 гектарів) також повинні побудувати офісні приміщення та тематичний розважальний центр.

      Сучасними аналогами майбутнього кіноцентру є студії Universal Sity i MGM Florida. А для втілення інженерно-архітектурного проекту запросили Gary Bastien&Associates, яка брала участь у будівництві таких студій, як Sony Pictures, Toronto Film Studio, CBS-Los Angeles. До будівництва українського кіноцентру долучиться також відома компанія The Culver Studios, яка, власне, має в своєму розпорядженні компанію Sony Pictures і входить у підприємство Pacifica Ventures (об'єднує вісім кіностудій США), а виконавчий директор The Culver Studios Дана Арнольд кілька днів тому відвідав Київ, щоб узяти участь у перемовинах з ідейниками проекту.

      Максимальна сума, яку планують витратити на будівництво центру, — 100 млн. доларiв: «Ні ми, ні ви не можемо сказати точної суми, яку доведеться витратити, але частину цих коштів, мабуть, залучимо для втілення власних кінопроектів», — говорить Володимир Хорунжий.

Місія можлива?

      Відповісти на запитання, що стало приводом для будівництва такого масштабного центру, звичайно, можуть всі, хто тільки вміє говорити. «Студію можна було б придбати і відреставрувати, але навіть нема чого купувати. Одна тільки — ім. Довженка, але й вона має обмежений метраж, і не тільки за кількістю павільйонів, а й за зовнішньою площею, де б можна було проводити зовнішні зйомки, — говорить Володимир Хорунжий. — От, наприклад, в Україні немає жодного місця, де можна зробити постпродакшн, звук, жодної звукозаписуючої студії з сертифікованим долбі».

      Інвестори Константиновські кажуть, що вирішили стати першовідкривачами, і така студія все одно б з'явилася — не сьогодні, завтра, то й готові ризикнути такими сумами. Перші п'ять років рентабельності не очікують, але заздалегідь ставлять на комерційність проекту. Дана Арнольд запропонував таку паралель: кінокомплекс — як готель, сюди може прийти кожен, йому нададуть максимальний сервіс, і він, за бажанням, залишиться тут стільки, скільки йому вигідно.

      «Ми будемо робити все для того, щоб дім для людей, які займаються кіно-, теле-, кліпмейкерством чи комерцією, з цим пов'язаною, був на цій студії, — запевняє Володимир Хорунжий. — Що може бути кращим, коли твій постпродакшн, чи сам продакшн, чи робота в лабораторії, оцифровка відбуваються на одному майданчику? Насправді це мрія кожного кіношника: щоб не треба було їхати, скажімо, в Москву за тим-то, чи в Прагу за тим-то, а прийти зранку на роботу і займатися тільки творчістю».

      Як і в ситуації з фільмом Orangelove, кіностудія не претендує на бюджетні гроші: «Єдине, чого б нам дуже хотілося досягнути, — це йти нога в ногу разом із творчими спілками та владою, хоча це і приватне капіталовкладення, для його вдалого використання потрібна співпраця. Треба розуміти, що від кожного долара, вкладеного у будівництво кіноцентру, країна, область чи місто отримає чотириразову вигоду: чи то в ресторанному, чи то в туристичному чи готельному бізнесі. Ну і, звичайно, кіновиробництво — ми на власному досвіді зрозуміли, що внаслідок дефіциту студій ціни на них автоматично зростають. Тому поява нового великого майданчика вигідна: за менші гроші тут можна буде знімати більші фільми».

      Другий акцент ідейники ставлять на перспективності українського кінематографа. Захотіли — виїхали в гори («Он загальновідомий же факт, як китайці знімали в Карпатах «Будинок літаючих кинджалів», тому що вони схожі на Китай. А ми чому не знімаємо?»), а то і в Крим махнули, і від інфраструктури столиці недалеко, плюс 800—1000 робочих місць — це внесок в економіку країни.

Люди Х

      Володимир Хорунжий: «У мене немає жодного сумніву в тому, що буде створено спеціальну пільгову програму для українців, подібно до того, як це робиться у багатьох країнах для представників титульної нації. Наприклад, це може бути використання позаурочного часу за зниженими тарифами. Тобто кіностудія повинна стати космодромом, з якого будуть запущені українські таланти: вдень ти можеш вчити теорію на парах, а ввечері прийти на студію і спробувати все на практиці сам».

      В'ячеслав Константиновський: «Я хотів би додати, що ця студія без українських спеціалістів нічого не варта, вона може витримати рік, але прибутковою все одно не стане. Прибуток приносять передусім великі проекти, які ми плануємо втілювати в життя на новій студії, відтак українські ціни повинні бути нижчими за болгарські чи, скажімо, румунські, а запросивши іноземних спеціалістів, яким треба буде оплачувати готелі й зарплати, ми цього досягнути не зможемо».