Урядова криза у Польщі,

24.01.2006
Урядова криза у Польщі,

Інавгурований у грудні минулого року президент Польщі Лех Качинський.

      Уже кілька днів польські парламентарії намагаються з'ясувати: бути чи не бути новим виборам до Сейму. Адже частина депутатів вважала останнім терміном прийняття державного бюджету середину лютого. І, як виявилося, даремно... Президент визначив остаточний строк кінцем січня.

      Ця криза набагато глибша, ніж видається. Бо йдеться не лише про неспроможність ухвалення бюджету, а й про розбiжностi щодо реалізації різних концепцій Польщі — ліберальної проєвропейської та націонал-консервативної. Політична напруга виникла давніше, ще під час виборів, коли політична боротьба між провідниками «Громадянської Платформи» («ГП») Дональдом Туском і Яном Рокітою та «Права і Справедливості» («ПіС») братами Качинськими перетворилася в особистісний конфлікт. Попри перемогу і на президентських, і на парламентських виборах «ПіС» не вдалося досягнути абсолютної більшості, необхідної для проведення конституційних змін та затвердження бюджету. Партнером із розбудови більшості мала бути «ГП», але боротьба за посади в уряді розсварила союзницькі партії.

      Політичний провід «ГП» неодноразово висловлювався проти надання підтримки Качинським, обіцяючи передчасні вибори, але в подальшому жорстка позиція «ГП» почала пом'якшуватись. Адже вибори могли би піти якраз на користь «ПіС», враховуючи потужну підтримку польським електоратом «наведення ладу в країні».

      Конституційний термін ухвалення бюджету припадає на кінець січня. Тож Сейм нагадує розтривожений вулик, оскільки далеко не всім дрібним партіям «до політичної душі» нові вибори, зокрема не в захваті націонал-радикали з «Ліги польських родин» та польські аграрії з «ПСЛ» — нові вибори можуть позбавити їх кількох відсотків виборців, залишивши під питанням подолання п'ятивідсоткового бар'єра. Тож «ПіС» розраховує на розуміння насамперед з боку цих невеликих партій. Але для більшості у цьому форматі необхідна і «третя сила» — скандальна «Самооборона» Анджея Лєппера, співпраця з котрою поставить (і це м'яко сказано) під сумнів політичне реноме «ПіС».

      На користь передчасних весняних виборів свідчить висока популярність уряду й особисто прем'єр-міністра Марцинкевича від «ПіС» (позиціонованого, як «типового поляка, шанувальника традиційних патріархальних цінностей») і високий рейтинг «ПіС» у соцопитуваннях. Тож у разі успішної кампанії консерватори можуть отримати абсолютну парламентську більшість, підтримувану президентом Лехом Качинським і безперешкодно будувати омріяну Четверту Річ Посполиту. Згідно з соцопитуванням, проведеним агенцією «Новий день», понад 53% поляків заявляють, що обов'язково візьмуть участь у цих виборах, а 21% піде на вибори можливо. Близько 40% опитаних вважають, що найліпшою для Польщі була би коаліція «ГП—ПіС», а якщо вона є неможливою, то єдиним розумним вирішенням будуть нові вибори — 28%. Найгіршим, на думку опитаних, було би порозуміння з «Самообороною» — 11%.

      Партії вже стиха провадять попередню підготовку до виборів, шукаючи підтримки авторитетних політичних та громадських діячів, прицінюючись до рекламних площ та до банківських кредитів. Колишня правляча партія «СЛД» уже отримала підтримку екс-президента Александра Кваснєвського й оголосила про створення коаліції лівих сил. Кваснєвський не входитиме в організаційні структури новооб'єднаних лівих партій й не очолюватиме коаліції «лівих», посідаючи, радше, символічно-почесну роль авторитетного «політичного дороговказу». Але поляки подейкують, що в разі вдалих для лівих виборів екс-президент міг би розраховувати на посаду прем'єр-міністра. Провідники лівиці соціал-демократ Марек Боровський і посткомуніст Войцех Олейнічак уже опублікували спільну заяву, у котрій зазначили, що «СЛД і СдПЛ» не бояться виборчого і політичного шантажу правих сил і спільно беруть участь у передчасних виборах, запрошуючи до зміцнення коаліції усі сили, які поділяють погляд, що нинішнє правління є загрозою для поваги держави, громадянського суспільства, засад демократії і суспільної справедливості». У заяві польські ліваки назвали «ПіС» «формацією братів Качинських, що йде маршем до абсолютної влади, і не керується законом, громадською думкою і демократичними традиціями».

      Ці нападки в правоцентристських колах сприймають досить іронічно, і повернення лівиці до влади серйозно не припускають, адже єдиним справжнім конкурентом для націонал-консерваторів могла би стати «Громадянська Платформа». А вона навряд чи погодиться стати співкоаліціантом лівого табору, різко критикованого нею у передвиборчій програмі, і її провідники Туск і Рокіта були активними учасниками антикомуністичного руху «Солідарнiсть».

      Перед загрозою розпуску Сейму «ПіС» звернувся з пропозицією до всіх парламентських партій, крім посткомуністів iз «СЛД», підписати «стабілізаційний пакт» на півроку. Питання бойкоту комуністів є принциповим, адже боротьба з наслідками саме їхніх зловживань і стала виборчою візитівкою Леха Качинського.

      Пропозицію порозуміння, як і передбачалось, позитивно оцінили «ЛПР» і аграрії з «ПСЛ», «Громадянська платформа» ж сприйняла недовірливо. Політичний провід «ПіС», очолюваний Ярославом Качинським, запропонував парламентаріям погодитись на ухвалення 11 пріоритетних законів, втриматись від «атак» на уряд, підтримати подальше виконання спікером Сейму Мареком Юреком (ПіС) повноважень і не наголошувати на ухваленні небезпечних популістських бюджетних виплат (за підрахунками вони могли би сумарно сягнути 10 млрд. доларів). Упродовж півроку, на думку Ярослава Качинського, подібна позиція опозиційних сил спричинила би до створення стабільної урядової коаліції, адже в разі неконструктивності підходу і відкиданні пропозицій нових виборів не уникнути. Окремо було наголошено на неможливості включення до коаліційного уряду раніше засуджених осіб (насамперед це вдарило по претензіях Анджея Лєппера iз «Самооборони» на посаду віце-прем'єр-міністра, адже його в 1994 році було засуджено за підбурювання до самосуду, та осіб, які виконували публічні функції у 2001—2005 роках iз квоти «СЛД» чи були членами цієї партії у цей період.

      У свій спосіб підтримав партію, очолювану братом-близнюком, у залагодженні урядової кризи президент Польщі Лех Качинський, який зазначив, що для цього є лише дві можливості: швидке скликання уряду, повноцінно підтриманого парламентом, або ж укладення річного контракту щодо парламентської підтримки уряду меншості. Президент заявив, що хід подій прямо вказує, що Сейм до кінця січня не ухвалить бюджету і через це він (Качинський. — Ред.) буде змушений вирішити питання розпуску парламенту. Адже надто багато сподівань покладається саме на повноцінний уряд, котрий, підтримуваний парламентом, повинен, на думку президента, спричинити до очищення держави за допомогою Антикорупційного управління і Надзвичайної слідчої комісії. Ці органи, до цього часу не передбачені в Конституції, мали би почати «сезон великих чисток», оновлюючи Польщу.

      Цілком солідаризується зі своєю партію і прем'єр-міністр Казимир Марцинкевич. На його думку, цей план потрібний насамперед для Польщі, адже «необхідно стабілізувати хаотичну ситуацію. Водночас це заклик до усіх опозиційних угруповань, крім посткомуністів, про розсудливість і мудрість для підтримки справи виправлення держави». Тож на політраді «ПіС» у суботу було затверджено, що «категорично ліпшим» за передчасні вибори для Польщі буде створення «Блоку виправлення держави», який стабілізує парламентські сили уряду. Але, якщо більшість обере «шлях анархії і боротьбу з програмою виправлення Речі Посполитої, нові вибори стануть єдиним виходом». Наразі жодна партія в Польщі офіційно не виступала проти подолання «анархії» чи проти національної консолідації (адже сперечаються лише з тими чи іншими позиціями «ПіС»), тож гарячі залаштункові переговори тривають.

      Після підписання «стабілізаційного пакту» наступним кроком, за версією націонал-консерваторів, було би створення коаліційного уряду за участі партнерів із порозуміння. Логіка «ПіС» досить проста: якщо деякі політичні сили відмовляться від співпраці на умовах «ПіС», це означатиме, що вони обирають «боротьбу з програмою виправлення Речі Посполитої і беруть на себе відповідальність за непопулярні вибори». «Або ви за нас, або ви проти поліпшення ситуації в країні», — приблизно так виглядає схема аргументації, і саме вона в разі передчасних виборів може стати незлим піар-аргументом на користь «ПіС». Тож наразі ніхто не висловлюється надто проти...

      Чільник ліберальної опозиції Дональд Туск позитивно висловився щодо подолання політичної кризи, зазначивши, що, в разі ухвалення бюджету і збереження цього складу парламенту, «Платформа» готова взяти участь у реконструкції уряду. Але назвав пропозиції «ПіСу» — «або вибори, або підтримка задурно» —  диктатом, наголосивши, що бракує лише вимоги, аби всі записались до «ПіС».

      Але після особистої зустрічі з президентом Качинським Туск заявив, що готовий повірити в мудре порозуміння між «ГП» і ПіС», оскільки Польща стоїть перед трьома варiантами розвитку подiй: передчасними виборами, котрих «ГП» не підтримує; так званим «стабілізаційним пактом» Качинського—Леппера—Гєртиха, який є для країни найгіршим; і спробою відстороненої від емоцій побудови уряду, підтриманого коаліцією «ГП-ПіС». Туск наголосив, що коаліція можлива як теоретично, так і в плані його особистої позиції, адже після зустрічей з простими виборцями зрозумів, що необхідно починати переговори. Щоправда, спроби знайти коаліційне порозуміння «ПіС-ГП» тривали від початку осінніх виборів і, враховуючи чималі особисті амбіції переговорників, навіть перед загрозою передвчасних виборів можуть зайти у глухий кут.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>