Ми вам — джаз, а ви нам —газ,

21.01.2006
Ми вам — джаз, а ви нам —газ,

У чет­вер во­каль­ний джа­зо­вий сек­с­тет  пре­зен­ту­вав диск Joy to the world у Ки­є­ві  і від­п­ра­цю­вав  один із не­ба­гатьох на бать­ків­щи­ні, але, як зав­ж­ди, блис­ку­чий кон­церт — у ки­їв­сь­кій кон­сер­ва­то­рії

      Пра­виль­но за­кін­чив зи­мо­ві свят­ки той, хто пі­шов на Во­дох­ре­ще на кон­церт чо­ло­ві­чої фор­ма­ції  Man sound. По-пер­ше, то­му що в пер­шо­му від­ді­лен­ні во­ни спі­ва­ли вик­люч­но різ­д­вя­ні піс­ні, ко­ляд­ки і щед­рів­ки — ан­г­лій­сь­кі, аме­ри­кан­сь­кі і ук­ра­їн­сь­кі фоль­к­лор­ні хі­ти, усі 11 ком­по­зи­цій із но­во­го аль­бо­му. «Хрис­тос хре­ща­єть­ся» — що тре­ба від­по­ві­да­ти? — за­пи­ту­вав зі сце­ни кон­сер­ва­то­рії ху­дож­ній ке­рів­ник Man sound Ру­бен Тол­ма­чов. — «На річ­ці Йо­р­данi», — нав­чив пуб­лі­ку. По-дру­ге, ця єди­на в Ук­ра­ї­ні чо­ло­ві­ча джа­зо­ва ака­пель­на гру­па, хоч і іс­нує 11 ро­ків, на бать­ків­щи­ні вис­ту­пає ду­же рід­ко. Але піс­ля то­го, як при мі­ні­му­мi рек­ла­ми за два дні бу­ли про­да­ні всі квит­ки в зал кон­сер­ва­то­рії, ми оп­ти­міс­тич­ні­ше ди­ви­мо­ся на ук­ра­їн­сь­ку ре­аль­ність, за­пев­ни­ли му­зи­кан­ти на прес-кон­фе­рен­ції.(До ре­чі, най­б­лиж­чий кон­церт Man sound в Ук­ра­ї­ні — 24 січ­ня у Тер­но­по­лі, мо­лю, не про­пус­тіть. — Авт.). По-тре­тє, хоч спів гру­пи і є ду­же вір­ту­оз­ним, гра­мот­ним і вва­жа­єть­ся елі­тар­ним, за­нуд­с­т­ва і мен­тор­с­т­ва ці сві­то­во­го рів­ня му­зи­кан­ти не до­пус­ка­ють ні­ко­ли. Роз­бав­ля­ли те­ма­тич­ну сер­йо­з­ність і ви­со­ку про­фе­сій­ність ма­лень­кі реп­ри­зи з В'ячес­ла­вом Ру­бе­лем-Ді­дом Мо­ро­зом, на­род­не під­с­пі­ву­ван­ня сек­с­те­ту під ке­рів­ниц­т­вом Ру­бе­на Тол­ма­чо­ва і ду­же гар­мо­ній­ні з ви­ко­ну­ва­ною му­зи­кою но­ме­ри сте­піс­та №1 Во­ло­ди­ми­ра Шпу­дей­ка. В дру­го­му від­ді­лен­ні хлоп­ці у ви­ши­ван­ках прос­пі­ва­ли блок ук­ра­їн­сь­ких на­род­них пі­сень у джа­зо­вих об­роб­ках. Тут і до­нець­кий про­дю­сер Олек­сандр Сє­рий, і мос­ков­сь­кий про­дю­сер Ал­су Олек­сандр Шев­чен­ко, при­сут­ні на кон­цер­ті, зро­зу­мі­ють, що до чо­го — бо ге­ні­аль­но при­ду­ма­но і  ви­ко­на­но. На­сам­кі­нець — джа­зо­ві стан­дар­ти і ан­г­ло­мов­ні ком­по­зи­ції.

      Аль­бом Joy to the world прис­вя­че­ний пам'яті ху­дож­ньо­го ке­рів­ни­ка  ко­лек­ти­ву Во­ло­ди­ми­ра Міх­но­вець­ко­го, який біль­ше ро­ку то­му нес­по­ді­ва­но по­мер на гас­т­ро­лях у При­бал­ти­ці. Піс­ля ці­єї втра­ти ба­га­то лю­дей за­сум­ні­ва­ли­ся, чи ви­жи­ве Man sound. Чи не за­кін­чить­ся іс­то­рія ко­лек­ти­ву, який був зір­кою всіх най­важ­ли­ві­ших джа­зо­вих фес­ти­ва­лів сві­ту, який по два мі­ся­ці, що на­зи­ва­єть­ся, «не ви­ла­зить» із Аме­ри­ки, Ні­меч­чи­ни, Ав­с­т­рії, Ро­сії. П'ятір­ка до­пов­ни­ла­ся шос­тим — ним став Сер­гій Хар­чен­ко, і сек­с­тет про­дов­жив тра­ди­ції і нап­рям­ки, зак­ла­де­ні Во­ло­ди­ми­ром Міх­но­вець­ким. На осінь 2006-го ко­лек­тив пла­нує за­по­чат­ку­ва­ти між­на­род­ний джа­зо­вий во­каль­ний фес­ти­валь пам'яті Міх­но­вець­ко­го, а до кін­ця ро­ку має вий­ти спіль­ний ака­пель­ний аль­бом гур­ту Man sound і Ок­са­ни Бі­ло­зір,  в яко­му бу­дуть та­кож і лем­ків­сь­кі піс­ні. Цей аль­бом ле­жить за­пи­са­ний ще рік то­му. І ще один влас­ний аль­бом на під­хо­ді.

      Але на­віть вклад­ка до ос­тан­ньо­го аль­бо­му, від по­чат­ку і до кін­ця зроб­ле­на ан­г­лій­сь­кою,  го­во­рить про те, хто є ос­нов­ни­ми спо­жи­ва­ча­ми му­зи­ки кла­су люкс. На жаль.